Тегеранська конференція: дата проведення
Конференція розпочала свою роботу 28 листопада і офіційно закрилася 1 грудня 1943 р. В цей короткий термін відбулося кілька плідних офіційних і особистих зустрічей між главами союзних держав, а також між начальниками генеральних штабів. Союзники домовилися, що всі переговори не будуть публікуватися, але це урочиста обіцянка було порушено в роки холодної війни.
Тегеранська конференція відбулася у досить незвичному форматі. Характерною її особливістю була відсутність порядку денного. Учасники зустрічі вільно висловлювали свої думки та побажання, не дотримуючись жорсткого регламенту. Коротко про Тегеранської конференції 1943 року читайте далі.
Питання про другому фронті
Перше засідання Тегеранської конференції 1943 (коротко про неї ви маєте можливість дізнатися зі статті) відбулося 28 листопада. Рузвельт виголосив доповідь про дії американських військ на Тихому океані. Черговим пунктом зустрічі стало обговорення планованої операції “Оверлорд”. Сталін виклав позицію Радянського Союзу. На його думку, дії союзників в Італії є другорядними і не можуть чинити серйозного впливу на загальний хід війни. Основні сили фашистів знаходяться на Східному фронті. Тому десантування в Північній Франції стає першочерговим завданням союзників. Ця операція змусить німецьке командування зняти частину військ з Східного фронту. У цьому випадку Сталін обіцяв підтримати союзників новим масштабним наступом Червоної армії.
Черчілль явно був налаштований проти операції “Оверлорд”. До наміченого терміну її проведення (1 травня 1944 р. він пропонував взяти Рим і здійснити висадку союзних військ у Південній Франції і на Балканах (“з м’якого підчерев’я Європи”). Британський прем’єр-міністр заявив, що не впевнений в тому, що підготовка до операції “Оверлорд” буде закінчена до наміченого терміну.
Таким чином, на Тегеранської конференції, дата проведення якої вам вже відома, відразу виявилася основна проблема: розбіжності союзників з питання про відкриття другого фронту.
Другий день конференції почався з наради начальників штабів союзників (генерали А. Брук, Дж. Маршалл, маршал К. Е. Ворошилов). Обговорення проблеми другого фронту прийняло більш різкий характер. Представник американського генштабу Маршалл у своєму виступі заявив, що операція “Оверлорд” розцінюється США в якості першорядної задачі. Але англійський генерал Брук наполягав на активізації дій в Італії і ухилявся від питання про статус “Оверлорда”.
Між нарадою військових представників і черговою зустріччю лідерів союзних держав відбулася символічна урочиста церемонія: передача жителям Сталінграда почесного меча в дар від короля Георга VI. Ця церемонія розрядила напружену обстановку і нагадала всім присутнім про необхідність злагоджених дій заради спільної мети.
На другому засіданні Сталін зайняв жорстку позицію. Він прямо запитав у американського президента, хто є командувачем операцією “Оверлорд”. Не отримавши відповіді, Сталін зрозумів, що фактично операція ще зовсім не підготовлена. Черчілль знову почав описувати переваги військових дій в Італії. За спогадами дипломата і перекладача В. М. Бережкова, Сталін різко встав і заявив: “…нам тут робити нічого. У нас багато справ на фронті”. Конфліктну ситуацію пом’якшив Рузвельт. Він визнав справедливість обурення Сталіна і пообіцяв домовитися з Черчіллем про прийняття який влаштовував всіх рішення.
30 листопада відбулося чергове нараду військових представників. Великобританія і США затвердили нову дату початку “Оверлорда” – 1 червня 1944 р. Про це Рузвельт відразу ж повідомив Сталіну. На офіційній зустрічі це рішення було остаточно затверджено та закріплено у “Декларації трьох держав”. Глава радянської держави був повністю задоволений. Іноземні та радянські спостерігачі підкреслювали, що вирішення питання про відкриття другого фронту стало дипломатичною перемогою Сталіна і Рузвельта над Черчіллем. У кінцевому рахунку це рішення зробило вирішальний вплив на весь подальший хід Другої світової війни і післявоєнний устрій.
