Умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що спричинило смерть
Це посягання, по суті, об’єднує 2 самостійних складу. Йдеться, власне, про нанесення тяжкої шкоди здоров’ю. Другий склад – заподіяння з необережності смерті жертви злочину. У зв’язку з цим необхідно чітко відмежовувати це посягання від інших діянь.
Зокрема, при кваліфікації слід диференціювати умисне заподіяння тяжкої шкоди здоров’ю, що спричинило смерть, як єдиний злочин зі складним складом і вбивство, покарання за яке встановлюють ст. 105-108, з одного боку, і смерть з необережності, відповідальність за яку визначено у статті 109 КК.
Діяння кваліфікується як заподіяння шкоди, що спричинило смерть потерпілого, якщо буде встановлено причинний зв’язок між діянням винного і наслідками. У даному випадку слід взяти до уваги одну важливу обставину. При кваліфікації не враховується час настання смерті. Потерпілий може померти і відразу, і через певний час.
Суб’єктивний аспект цього посягання характеризується виною у подвійній формі. В першу чергу має місце непрямий або прямий умисел. Тобто винний розуміє або свідомо допускає можливість настання смерті потерпілого. По-друге, має місце необережність у формі легковажності чи недбалості. Це означає, що суб’єкт хоч і усвідомлює можливість настання смерті, але не робить нічого для запобігання цих наслідків, оскільки розраховує, що зможе їх уникнути.
