Втрата працездатності
Її ступінь визначається медичним експертом на підставі даних спеціальної таблиці. Стійкою слід вважати втрату працездатності або при визначився кінець, коли вона втрачена безповоротно, або при тривалому розлад здоров’я (більше 120 дн.).
Рівень втрати працездатності у дитини встановлюється на підставі загальних правил та з урахуванням того, наскільки вона буде втрачена згодом.
У інвалідів і літніх людей ступінь визначається так само, як і у майже здорових. При цьому вік і група інвалідності потерпілого значення не мають.
Під повною втратою професійної працездатності слід розуміти стан, при якому суб’єкт внаслідок отриманих ушкоджень не може більше виконувати свої функції або працювати за обраною спеціальністю. Наприклад, музикант не може більше грати, друкарка – друкувати, балерина – танцювати. При цьому потерпілий може працювати в іншій сфері.
Якщо потерпілий має кілька спеціальностей, то при оцінці ступеня втрати працездатності до уваги приймається професія, за якою громадянин працював на момент вчинення злочину.
Притягнення до відповідальності за повну втрату професійної працездатності допускається лише тоді, коли винний мав намір позбавити потерпілого можливості продовжувати свою діяльність. Для таких випадків у законодавстві присутня вказівка на завідомість настання саме цих наслідків.
