Особливі випадки
На практиці буває так, що громадянин, який бажав визнати себе батьком, помер, не встигнувши реалізувати свій намір. У таких ситуаціях слід керуватися положеннями ЦПК і СК.
Згідно із законодавством, такі справи розглядаються в особливому порядку тільки у відношенні дітей, що з’явилися на світ після 01.03.1996 р. Заявник повинен при цьому розташовувати доказової базою, достатньою для посмертного встановлення батьківства.
Якщо дитина народилася до вступу в дію СК, спорідненість встановлюється за наявності хоча б однієї умови, що було передбачено у статті 48 Кпшс. У будь-якому випадку, однак, необхідно мати докази того, що за життя громадянин визнавав себе батьком. При наявності спору, наприклад, про право на спадкову частку, в заяві має зазначатися мета встановлення батьківства.
Додатково може знадобитися надання доказів відсутності можливості у позивача пред’явити необхідну документацію або відновити втрачені папери.
