Спільне проживання батьків
Ця обставина може підтверджуватися відомостями про:
- Наявності одній житлоплощі у матері і батька.
- Спільному харчуванні.
- Придбання спільного майна.
- Взаємної турботи один про одного.
Спільне ведення господарства припускає, що кошти і праця батьків або одного з них спрямовуються на задоволення загальних потреб. Йдеться, зокрема, про приготування їжі, прибирання, прання, придбанні продуктів та ін.
Все це підтверджує наявність фактичних стійких відносин між відповідачем та матір’ю дитини. При цьому в законі не встановлена вимога про те, щоб спільне проживання і ведення господарства тривало до моменту народження. Немає в нормах вказівки і на мінімальну тривалість таких відносин.
Припинення спільного проживання та ведення господарства до появи на світ дитини не є підставою для відмови в задоволенні заяви про встановлення батьківства. Виняток становлять випадки, коли ці відносини припинилися до вагітності матері. З цього випливає, що для суду важливий факт спільного проживання та ведення господарства протягом певного періоду з моменту зачаття до народження.
На практиці в увагу можуть прийматися обставини, при яких чоловік і жінка спільно не проживали (через відсутність житлової площі, наприклад), однак сім’ю можна вважати сформованої (вони вели господарство у специфічних формах і умовах). Так, якщо буде встановлено, що відповідач регулярно відвідував позивачку, ночував у неї (або навпаки), вони харчувалися разом, купували спільне майно, хотіли узаконити відносини, суд може вправі зробити висновок про наявність підстав для задоволення заяви про визнання батьківства. Якщо говорити про факти взаємних відвідувань громадянами один одного для проведення дозвілля, спільного прийому їжі (не на спільні кошти), випадках інтимної близькості, вони не можуть бути підставами встановлення батьківства. Вони не доводять спільне проживання, ведення господарства з точки зору закону.
