Македонія: історія та історичні факти, події, відомі особистості, етапи розвитку країни

Республіка Македонія, історія якої бере початок в античні часи, – невелика європейська держава на Балканах зі столицею Скоп’є, не має морських портів і виходу до моря. В ООН держава входить у статусі Колишньої югославської Македонії, державна мова — македонська. Площа території республіки 25 333 кв. км, що відповідає 145 місцем у світі. Також держава посідає 145 місце за кількістю жителів. Коротко історія Македонії буде представлена увазі читача в статті.

Історія

Історична область стародавньої Македонії, нашуміла в старовинних легендах, міфах і хроніках, сьогодні поділена між територіями сучасних держав Македонії, Греції і Болгарії. В давнину її територією і населяли народами володіли Пеония і Рим, Сербський і Болгарський царства, Османська імперія та Візантія. Як свідчить історія, назва «Македонія» походить від двох грецьких слів, що означають дослівно «високу землю» або просто «гірську місцевість».

Під владою мудрих царів династії Аргеадів в районі Едесси з різномовних народів і племен у VIII ст. до н. е. вперше утворилося Древнемакедонское держава. При першому македонського царя Пердикке I (707-660 рр. до н. е.) вплив держави на Балканах значно посилювався. До V ст. до н. е. землі його розширювалися, столицею держави стає антична Пелла, поступово досягалася централізація влади місцевих царів, проходила реорганізація армії, і розроблялися родовища металів. Посилювалася також влада Афін на континентальній частині Греції, греки з зневажливим упередженням ставилися до македонянам, вважаючи їх, таких же по суті етнічних греків, неосвіченими й некультурними варварами. Але з часом сталося так, що міста Еллади підпорядковуються Македонії (історія Греції та Македонії докладно описує події тих часів).

Загрузка...

Цар Філіпп II

Період царювання Філіппа II Македонського історики вважають періодом розквіту античного балканської держави. В історичних хроніках Філіп II більше відомий як батько видатного воїна свого часу Олександра Македонського, але ж саме він справився з труднейшими завданнями по становленню Македонії як держави. Його син згодом використав вже готову, загартовану в боях, сформовану Філіпом армію для своїх завоювань і створення світової імперії. При Пилипі II країна швидко захопила все егейське узбережжя, отримала владу над півостровом Халкідікі, Эпиром і прекрасною Фессалией, регіоном Орхидского озера і Фракією.

Найважливішою датою в історії античної Македонії став 338 р. до н. е. Тоді відбулося знамените бій при Херонее. У легендарному бою Філіп II поблизу Фів в містечку Херонея силою свого 32-тисячного піхотного і кінного війська вщент розбив об’єднану армію, сформовану тоді грецькими містами-державами. Підсумком цієї битви стало те, що всі античні міста Еллади підпорядковуються Македонії. В історії це зіграло важливу роль. Докладніше про це поговоримо далі.

Історія Македонії: Олександр Македонський

Історія стародавнього світу знає багатьох великих воїнів і полководців, але ім’я Олександра Великого завжди стоїть в історичних документах і художніх творах осібно. Обширні завоювання Філіпа II на європейському континенті багато разів помножив його легендарний син Олександр, відомий в історичних документах як Македонський (356-323 рр. до н. е.) Найбільший античний полководець поширив завоювання на азіатський регіон і північ Африки і створив воістину світову імперію.

На самий початок його правління, на яке він набув у 20 років після смерті царя Македонії Філіппа II, довелося придушення потужного фракійського повстання, в якому він проявив свій рішучий і твердий характер. Повстання було жорстоко придушене, Греція заново підпорядкована, бунтівні Фіви повністю зруйновані. У 334 р. до н. е. цар Олександр переправляє свою підготовлену боєздатну армію до берегів Малої Азії і починає війну з Персією, про яку мріяв ще його батько. Після перемог при Гранике над перськими сатрапами, при Иссе над військом царя Дарія III і вирішального у цій війні битви при Гавгамелах Олександр приймає титул «Царя Азії» і обмірковує завоювання світу.

Грізним і спустошливою вихором його армія пройшла і за три роки (329-326 рр. до н. е.) повністю завоювала всі стародавні держави Середньої Азії і Близького Сходу Сирію і Палестину, Карію і Фінікію. Подібно новому божеству його зустріли в Єгипті, де він заснував Олександрію. Повернувшись до Персії, Олександр завойовує Персеполь, Сузу і Вавилон, який робить столицею своєї величезної світової імперії. Захопивши Бактрію і Согдіану, Олександр вирушає на завоювання Індії. Неперевершений полководець, тактик і стратег свого часу Олександр Великий не був переможений ні в одному бою, показав всьому світу стійкий характер справжнього македонянина.

Правління Риму

Імперія Олександра Великого з його смертю почала швидко розпадатися на окремі частини, керовані його соратниками по військових завоювань. Македонія і континентальна Греція перейшли під управління одного з полководців війська Олександра Антипатра. Наступні десятиліття пройшли в міжусобній боротьбі полководців за владу в Македонії, в результаті її 277 р. до н.е. на престол Македонії зійшла династія царів Антигонидов.

Як свідчить історія Стародавнього світу, Македонія, прагне до незалежності, у III ст. до н. е. зіткнулася з дуже грізним противником, поступово посилюється Римом. Почалися так звані Македонські війни, в них Філіп V Македонський терпів поразку за поразкою. Після чергового розгрому війська македонян в 197 р. до н. е. в жорстокій битві при Киноскефалах Македонія відмовляється від частини своїх територій Іллірії, Фессалії і Фракії, втрачає флот і в 146 р. до н. е. стає провінцією Риму. Римські намісники оселилися у Фессалоніках, деяким македонським містам вдалося зберегти самоврядування. Під владою і захистом Риму в Македонії розвивалися міста і торговельні відносини, будувалися дороги і мости.

Саме в македонських Филипах вперше в Європі з’явилася, згідно з «Діянь апостолів», громада християн, звідси Христова віра стала поширюватися на весь континент. У 380 р. Феодосієм I в Фессалоніках підписаний указ про визнання християнства релігією держави. З розпадом в 395 р. Римської імперії історична область Македонія теж була поділена, вона зазнала спустошливі набіги кочівників, господарство і всі великі міста прийшли до повного занепаду.

Загрузка...

Середньовіччя

Найважливішою подією на складному історичному шляху Македонії став прихід слов’ян на Балкани в VI-VII ст. Як розповідає історія Стародавнього світу, Македонія пожвавішала, стали засіватися з використанням запряжених плугів колись покинуті поля, слов’яни займалися мисливством, бортництвом і рибальством, процвітало ремесло, виготовлення знарядь праці, зброї, прикрас, гончарство й ковальство, торгівля. У розрахунках при торгівлі використовувалися іноземні монети і натуральний продукт.

Слов’яни були вправними воїнами, в зіткненнях з войовничими сусідами відточувалося їх ратну майстерність, і посилювалася військова організація слов’янських племен. Після падіння імперії гунів переселення слов’янських племен на Балкани придбало масовий характер, але ці території були спірними з-за претензій Візантії. Історики припускають, що мав місце первинний конфлікт християн-македонян і язичників-слов’ян, але документально це не підтверджено. Саме на території колишніх візантійських балканських провінцій з’явилися перші місцеві держави слов’ян.

Болгарське царство

З IX ст. по 1018 р. Македонія завойована балканськими болгарами і підкорилася владі Болгарського царства, лише Фессалоніка і прилеглі території залишилися під владою Візантії. Продовжувалася активна христинизация балканських слов’ян, Св. Климентом і Св. Наумом побудовані два монастиря на березі і в околицях Орхидского озера. Але саме в Македонії і в сусідній Фракії з’явилося і дуже поширилося єретичне вчення богомильства.

З захопленням Візантією і дружиною Святослава Ігоревича в 970-971 рр .. східних земель Болгарського ханства, ядром залишилися під владою болгарського комитопулы Самуїла земель зі столицею в Охриді, стала саме Македонія. Самуїл з часом відвоював частину царства, Епір і Албанію, частину Болгарії і Сербії, але з поразкою в Беласицкой битві царство його остаточно розпадається.

Частина Візантії

З падінням Болгарського царства у 1018 р. всі його землі разом з Македонією знову повертаються до Візантії. Македонія увійшла до складу адміністративної одиниці феми Болгарія зі столицею в Скоп’є. Керував тут намісник-стратиг, що об’єднав у своїх руках абсолютну військову, політичну і громадянську владу. У Македонії посилюється феодалізація, розширення землеволодінь і гноблення селян.

Церковні влади заснували Охридскую архієпископію, грецька мова стає офіційним і обов’язковим проведення церковних служб замість старослов’янського. Тільки першим архієпископом Охридським був слов’янин за походженням Йован з Дебара, згодом це місце займали тільки греки. Незважаючи на суворе переслідування в Македонії зберігалося богомильство. У боротьбі з високими візантійськими податками в 1040 р. і в 1072 р. виникали стихійні народні повстання, посилювалися і зовнішні навали турків-сельджков, хрестоносців, норманів. У XII-XIII ст. Македонія стала «яблуком розбрату» в територіальних суперечках Візантії і відродилися слов’янських Болгарії і Сербії.

Під владою Сербії

Міжусобиці у Візантії дозволили поетапно сербським королям Стефану Милутину, Стефану Дечанскому і Стефану Душану завоювати майже всю Македонію крім великого міста Салоніки. Саме македонські землі з королівськими резиденціями в Серрах і Скоп’є стали центром посилення держави Стефана Душана, коронованого одночасно царем всіх сербів і греків. З його смертю Сербське держава розпалася, окремими частинами колись сильної держави управляли наступники сербських королів.

Османська імперія

До середини XIV ст. Македонія як частина розпадається Сербської держави знову опинилася перед загрозою завоювання, але вже турками-османами. Серби під керівництвом братів Мрнявчевичей намагалися протистояти турецькій експансії, але в 1371 р. в Марицкой битві зазнали нищівної для їх армії поразки. До 1393 р. Македонія повністю переходить під владу Османської імперії, тут поширюється іслам, християни не переслідувалися, але їх обмежували в багатьох правах. Більше чотирьох століть Македонія була під гнітом турків, як і інші балканські народи, і боролася за незалежність.

Македонія у складі Югославії

У 1918 р. з закінченням запеклих битв Першої світової війни та розпадом імперії Австро-Угорщини з’явилася унікальна можливість вирішити македонська питання, створити єдину державу балканських слов’ян Югославію, в яку увійшла Македонія. Вона була тоді відсталим віддаленим регіоном Югославії з малоосвіченим населенням. У 1945 р. у складі СФРЮ утворена республіка Македонія з особливим політичним статусом. З розпадом Югославії в 1991 р. республіка Македонія заявила про свою незалежність, обрала президента Кіро Глігорова і парламент.

Етапи розвитку Македонії

В історії держави Македонія відомі наступні важливі дати:

  • VIII ст. до н. е. – 146 р. до н. е .. – час античного Древнемакедонского царства.
  • 146 р. до н. е. – 395 р. – правління Риму, християнізація Македонії.
  • VI-VII ст. — прихід на балканські землі і в Македонію слов’ян.
  • IX ст. – 1018 р. — Македонія під владою Болгарського царства.
  • 1018 р. – XII ст. — область Візантії.
  • XII-XIII ст. – Македонія стає спірною територією між Візантією і возродившимися Болгарією і Сербією.
  • 1281 р. – 1355 р. — Македонія управлялася сербськими королями.
  • 1393 р. – 1918 р. – держава знаходиться під владою Османської імперії.
  • 1918 – 1991 р. країна перебуває у складі Югославії.
  • 1945 – у складі СФРЮ утворена республіка Македонія.
  • 1991 р. – Македонія стає незалежною республікою.

Відомі особистості

В історії країни Македонія описані багато відомих особистості. Вони зробили свій внесок у літературу, філософське вчення, культуру та науку. Одним з видатних уродженців Македонії був Аристотель, славетний і улюблений вчитель Олександра Македонського. Найбільш відомими базилевсами Македонії були Філіп II Македонський і його всесвітньо відомий син Олександр Македонський. Родом з Македонії, з міста Салуни були зараховані до лику Святих знамениті християнські проповідники, творці старослов’янської абетки Кирило Філософ і його брат Мефодій.

В історичній Македонії в сім’ї вірмен народився і виріс базилевс Візантії Василій Македонянин (830-886 рр.). Звідси ж походить відомий грецький філософ Дмитро Кидонісу (1324-1398 рр.). Патріархом Константинополя двічі був грецький філософ і знавець богословських текстів, уродженець Македонії Філофей Коккин. З 1437 р. по 1442 р. митрополитом Києва був уродженець Македонії Грек Ісидор, що пізніше став кардиналом Риму.

Уродженець історичної Македонії Іоанніс Коттуниос (1577-1658 рр.) був видатним філософом свого часу. У російській армії служив відомий натхненник і організатор повстання в Греції 1770 р. Георгіс Папазолис (1725-1775 рр.). У Македонії народилися герої революції у Греції 1821 р. Е. Паппас, А. Гацос, А. Каратасос і Н. Касомулис.

Деякий час проживав в Одесі видатний грецький письменник і революціонер Р. Лассанис, який керував таємним грецьким суспільством «Філікі етерія». Уродженцями Македонії стали відомий болгарський революціонер Гоце Делчев і відомий політичний діяч Болгарії Дмитр Благоев. Видатними представниками богемної європейської інтелігенції стали уродженці Македонії живописець-мариніст Ст. Хадзис і експресіоніст Д. Вицорис.

Першим президентом МОК став виходець з історичної області Македонії Деметріус Викелас (1835-1908 рр..). Саме македонські коріння мали видатні політики свого часу, що стали спочатку прем’єр-міністрами своїх країн, а потім президентами. У Туреччині ці відповідальні посади займав М. К. Ататюрк, в Греції, відповідно, К. Караманліс. Звідси ж родом болгарський політик Антон Югов і грецький президент Х. Сардзетакис.