Спеціальні ознаки адміністративних органів
Це відмінності подібних органів від неадміністративних або не володіють владою органів, що здійснюють адміністративні правовідносини на місцевому рівні або рівні держави.
До спеціальним ознаками цих суб’єктів відносяться наступні:
Вони є організаціями або індивідуальними суб’єктами, які утворюються на державному або муніципальному рівні і діють від імені призначив їх суб’єкта, представляючи їх інтереси в адміністративній сфері правовідносин.
Вони наділені вищою порівняно з іншими адміністративно–правовими суб’єктами владою, що виключає відносини з рівними їм органами.
Мета їх створення – здійснення внутрішньої і зовнішньої діяльності в адміністративно-публічної сфери в одному або декількох напрямках.
Вони мають власної адміністративної компетенцією у сфері адміністративно-публічних правовідносин, вирішують певний обсяг питань, які віднесені законом до їх відання. Цей обсяг питань розкривається в їх правовому статусі, цілях, завданнях і функціях, а також зазначений у відповідному законодавчому акті (положенні).
Для реалізації своїх цілей органи наділяються необхідними повноваженнями у сфері адміністративного управління (нормотворчими, регулятивними або охоронно-захисними). Вони можуть видавати підзаконні акти та здійснювати щодо підпорядкованих їм органів владні дії юридично значущого характеру.
Вони є частиною ієрархічно побудованої системи з підпорядкуванням нижчерозташованими органів вищестоящим. Наприклад, регіональні державні установи підпорядковуються територіальним управлінням відповідних федеральних служб.
Вони мають свою структуру, яка включає підрозділи внутрішнього типу (департаменти, відділення, управління, відділи тощо). Ці підрозділи виконують окремі функції і вирішують окремі завдання, що входять до компетенції головного органу.
Фінансування органів здійснюється з відповідного бюджету (федерального, суб’єктного або муніципального). Наприклад, діяльність районної адміністрації міста фінансується з муніципального бюджету. Винятки становлять випадки, коли конкретний суб’єкт здійснює певні адміністративно-владні повноваження, не перебуваючи при цьому в статусі державного або муніципального службовця і не входить в штат відповідного органу влади. Наприклад, деякі працівники транспорту на залізниці уповноважуються складати протоколи про правопорушення адміністративного характеру щодо осіб, які не дотримуються відповідні норми поведінки.
Вони реалізують у своїй області повноваження щодо контролю за дотриманням іншими особами і суб’єктами адміністративно–правових норм цієї сфери за допомогою особливих форм і методів адміністративно–правового характеру, які відрізняються від форм і методів представників інших гілок влади. До форм відносяться видання актів індивідуального та адміністративно–правового характеру і виконання визначених дій. До методів регулювання відносяться, спостереження (нагляд або контроль, обмеження, примус або арбітрування.
Сторінка: 1 2 3 4 5 6 7 8
