Миколка у рідних Най-Турса
Через три дні Николке вдається роздобути адресу сім’ї полковника Най-Турса. Він відправляється до його матері й сестрі. Молодий Турбін розповідає про останні хвилини життя офіцера. Разом з його сестрою Іриною відправляється в морг, знаходять тіло і влаштовують відспівування.
В цей час стан Олексія погіршується. У нього запалюється рана і починається висипний тиф. Турбін марить, у нього піднімається висока температура. Консиліум лікарів вирішує, що хворий скоро помре. Спочатку все розвивається за найгіршим сценарієм, у хворого починається агонія. Олена молиться, замкнувшись у себе в спальні, щоб врятувати брата від смерті. Незабаром лікар, який чергує при ліжка хворого, з подивом повідомляє, що Олексій у свідомості і йде на поправку, криза минула.
Через кілька тижнів, остаточно оговтавшись, Олексій їде до Юлії, яка врятувала його від вірної загибелі. Він вручає їй браслет, який колись належав його померлої матері, а після просить дозволу бувати в неї. На зворотному шляху він зустрічає Ніколку, який повертається від Ірини Най-Турс.
Олені Турбіною приходить лист від її варшавській подруги, яка розповідає про майбутнє одруження Тальберга на їх спільній подрузі. Роман завершується тим, що Олена згадує свою молитву, до якої зверталася вже не раз. У ніч на 3 лютого петлюрівські війська виходять з Міста. Далеко гуркотить артилерія Червоної Армії. Вона підходить до міста.
