Коли не можна оформляти угоду
Вище було сказано, що практично до будь-якого договору може бути оформлено додаткову угоду. Проте є ситуації, в яких цього робити не можна. Яскравим прикладом є фактичне виконання договору або закінчення великого терміну часу з моменту його закінчення. Так, не має сенсу продовження договору поставки, коли його термін закінчився задовго до рішення продовжити співпрацю чи вже вичерпано ліміт партій, прописаний в основному документі, термін дії якого підійшов до кінця. Не можна скласти додаткову угоду до договору позики або лізингу, якщо борг за нього вже заплачено. Тобто, можна зробити висновок, що додаткова угода не слід оформляти в тих випадках, коли основний договір вже втратив своє значення для сторін.
Процедура затвердження і підписання
Рішення про оформлення додаткової угоди не є секундним справою. Для того щоб випустити цей документ і наділити його законною силою, необхідно пройти кілька етапів.
- На першому етапі виноситься пропозицію іншій стороні про внесення коректив в наявний договір. Друга сторона або сторони повинні підтримати цю пропозицію.
- На другому етапі розробляється проект угоди, вносяться необхідні умови, заповнюються реквізити. Далі проект представляють компаньйонові.
- На третьому етапі сторони розглядають проект, стверджують або скасовують пункти, додають свої корективи, йдуть на компроміси, і в підсумку приходять до консенсусу.
- На четвертому етапі відбувається випуск кінцевого варіанту угоди з обумовленими змінами, який підписується всіма сторонами і вручається кожній з них.
