Поняття, типологія та функції лідерів
Вальфредо Парето поділяв лідерів на “левів” і “лисиць”. Лисиці не діють прямолінійно, частіше шукають обхідні шляхи і в цілому дуже хитрі. Леви більш напористі і авторитарні. Вони готові досягати поставленої мети будь-якими способами. Це проста, але дуже точна класифікація. Парето відповідає на питання про те, хто ж такі політичні лідери. Це громадські управлінці, використовують різні способи керівництва і маніпулювання.
Берні поділяв лідерів на перетворювачів та дільців. Перші мислять глобально і працюють на благо суспільства. Другі зосереджують увагу на деталях, так як мислять суб’єктивно. З-за цього ділків люблять менше, ніж перетворювачів.
Польський соціолог Єжи Вятр поділяв лідерів на прагматиків і ідеалістів. Перші виражають суспільну волю, другі піклуються про збереження свого впливу.
Нарешті, Макс Вебер розглядав лідерів як традиційних і раціонально-легальних. Перші, як нескладно здогадатися, слідують традиціям. Їхнє правління має сакральними рисами, а влада передається у спадок. Велику роль відіграє віра в Бога і харизма вождя. Раціонально-легальні лідери обираються населенням. Відносини їх з народними масами куди простіше і продуктивніше.
