Граматика китайської мови
Китайська морфологія строго пов’язана з безліччю складів з досить жорсткою конструкцією. Хоча багато з цих односкладових морфем можуть бути окремими словами, вони найчастіше утворюють багатоскладові сполуки, які більш близько нагадують традиційне в західному розумінні слово. Китайське слово «може складатися з більш ніж одного символу-морфеми, звичайно з двох, але може бути три або більше. Це елементарна граматика китайської мови.
Наприклад:
- yún云/雲 – “хмара”;
- hànbǎobāo,hànbǎo汉堡包/漢堡包, 汉堡/漢堡 – “гамбургер”;
- wǒ我 – “Я, мене”;
- rén人 – “люди, людина, людство”;
- dìqiú 地球 – “Земля”;
- shǎndiàn 闪电/閃電 – “блискавка”;
- mèng梦/夢 – “мрія”.
Всі різновиди сучасних китайських мов-діалектів є аналітичними мовами, оскільки вони залежать від синтаксису (порядок слів і структура речення), а не від морфології. Тобто зміни форми слова – для позначення функції слова в реченні. Іншими словами, в китайському дуже мало граматичних закінчень-флексу. У цій групі мов немає такого поняття, як час дієслова, немає граматичних застав, немає числа (однина, множина, хоча є множинні маркери, наприклад, для особистих займенників), і тільки кілька артиклів (еквіваленти, які існують в англійській мові).
Китайці часто використовують граматичні маркери-покажчики, щоб показати аспект і нахилення дієслова. На китайській мові це пов’язано з використанням таких частинок, як le 了 (перфектна форма), hái 还 / 還 («все ще»), yǐjīng 已经 / 已經 («вже») та інші.
