Хронологічні рамки
Широкомасштабний фронтовий характер Громадянська війна в Росії 1917-1922 років почала набувати навесні-влітку 1918 року, проте окремі епізоди протистояння мали місце вже у 1917 році. Кінцевий рубіж подій також визначити складно. На території європейської частини Росії фронтові бої закінчилися ще у 1920 році. Однак після цього були масові повстання селян проти більшовизму і виступи кронштадських матросів. На Далекому Сході збройна боротьба закінчилася і зовсім в 1922-1923 роках. Саме цей рубіж і вважають закінченням великомасштабної війни. Іноді можна зустріти фразу «Громадянська війна в Росії 1918-1922 років» та інші зміщення на 1-2 роки.
Особливості протистояння
Військові дії 1917-1922 років кардинально відрізнялися від битв попередніх періодів. Вони зламали не один десяток стереотипів щодо управління підрозділами, системи управління армією і військової дисципліни. Значних успіхів домагалися ті воєначальники, які командували по-новому, застосовували для досягнення поставленої задачі всі можливі засоби. Громадянська війна була дуже маневреною. На відміну від позиційних боїв попередніх років у 1917-1922 роках не використовувалися суцільні лінії фронту. Міста і селища могли кілька разів переходити з рук у руки. Вирішальне значення мали активні настання, націлені на перехоплення першості у супротивника.
Громадянська війна в Росії 1917-1922 років характеризувалася використанням різнопланових тактик і стратегій. Під час встановлення радянської влади в Москві і Петрограді була використана тактика вуличних боїв. У жовтні 1917 року військово-революційний комітет, яким керували в. І. Ленін та Н. В. Подвойський, розробив план захоплення головних міських об’єктів. Під час боїв у Москві (осінь 1917 року) загони Червоної гвардії наступали від околиць до центру міста, який був зайнятий Білою гвардією і юнкерами. Для придушення опорних пунктів використовувалася артилерія. Подібна тактика використовувалася під час встановлення радянської влади в Києві, Іркутську, Калузі і Читі.
