Закінчення війни
В кінці 1919 – початку 1920 року була остаточно розбита армія А. В. Колчака. В лютому 1920-го адмірал був розстріляний більшовиками, а від його війська залишилися лише дрібні партизанські загони. Місяцем раніше, після пари невдалих походів, про розпуск Північно-Західної армії оголосив генерал Юденич. Після поразки Польщі армія П. Н. Врангеля замкнена в Криму виявилася приреченою. Восени 1920 року (силами Південного фронту червоноармійців) вона була розбита. У зв’язку з цим близько 150 тисяч чоловік (як військових, так і цивільних) покинули півострів. Здавалося, що закінчення Громадянської війни в Росії 1917-1922 років не за горами, але все було не так просто.
В 1920-1922 роках бойові дії проходили на невеликих територіях (Забайкаллі, Примор’я, Таврія) і почали набувати елементи позиційної війни. Для оборони стали активно використовувати зміцнення, для прориву яких ворогуючої сторони потрібна була тривала артилерійська підготовка, а також огнеметная і танкова підтримка.
Розгром армії П. Н. Врангеля зовсім не означав, що Громадянська війна в Росії закінчилася. Червоним потрібно було впоратися ще з селянськими повстанськими рухами, які називали себе «зеленими». Найпотужніші з них були розгорнуті у Воронезькій і Тамбовської губерніях. Повстанську армію очолив есер А. С. Антонов. Їй навіть вдалося скинути більшовиків до влади в декількох областях.
В кінці 1920 року боротьбу з бунтівниками доручили частинами регулярної Червоної армії під управлінням М. Н. Тухачевського. Однак чинити опір партизанів селянської армії виявилося навіть складніше, ніж відкритого тиску білогвардійців. Тамбовское повстання «зелених» було придушене лише в 1921 році. А. С. Антонова вбили в перестрілці. Приблизно тоді ж було розбите військо Махна.
Протягом 1920-1921 років червоноармійці вчинили ряд походів в Закавказзі, за результатами яких в Азербайджані, Вірменії та Грузії була встановлена радянська влада. Для придушення білогвардійців і інтервентів на Далекому Сході більшовиками в 1921 році була створена ДВР (Далекосхідна Республіка). Протягом двох років армія республіки стримувала натиск японських військ в Примор’ї і знешкодила кілька білогвардійських отаманів. Вона внесла значний вклад у результат Громадянської війни та інтервенції в Росію. В кінці 1922 року ДВР приєдналася до РРФСР. У цей же період, здобувши перемогу над басмачами, які боролися за збереження середньовічних традицій, більшовики закріпили свою владу на території Середньої Азії. Говорячи про Громадянську війну в Росії, варто зазначити, що окремі повстанські групи діяли аж до 1940-х років.
