«Міжнародні відносини»
Викладачі політології імітаційні ігри подібного плану використовують у своїй роботі досить часто. Це допомагає краще засвоїти отриманий матеріал та урізноманітнити навчальний процес. Суть гри зводиться до формування моделі, яка імітує переговори між великими суб’єктами в процесі обміну ресурсами.
Групу потрібно поділити на команди, що складаються з 4-5 осіб. Між ними розподіляються ролі: президент, міністр фінансів, міністр оборони та їх заступники. Тобто кожна команда представляє собою окреме повноцінне держава з власною територією, економікою і населенням. Також у груп в арсеналі буде п’ять ресурсів: золото, зерно, селяни, робітники і війни.
Гра поділяється на певні періоди (фінансовий рік). Протягом цього часу команди повинні вести переговори, укладати угоди і обмінюватися ресурсами. Всі зміни важливо фіксувати на картах держав. Кожна команда може вибирати свою стратегію розвитку: агресивну з війнами, компромісну, конкуруючу і так далі. Завдання кожної держави – це її розвиток. Наприклад, можна покращувати свою організаційну структуру і промисловість або встановлювати торговельні відносини з іншими командами. В кінці гри проводиться дискусія, чому учасники обрали тієї чи інший шлях розвитку, які виникали труднощі, яких результатів вдалося досягти і що можна було б змінити.
