Іспанська література епохи Відродження
У цей період сприятливий вплив на іспанців надають італійські майстри. У поезії чільну роль займає Хуан Боскан, який творив у XVI столітті. Він часто звертався до традицій Петрарки, збагативши іспанську поезію 10-складним віршем, сонетами й октавами. Часто працював з античними сюжетами. Наприклад, у поемі “Геро і Леандр”.
Релігійний епос в літературі можна вивчити на основі творів Іоанна Хреста. Його перу належать трактати у прозі під назвами “Темна ніч душі”, “Живе полум’я любові”, “Сходження на гору Кармель”.
Великою популярністю в літературі іспанського Відродження користується пасторальний роман. Яскраві представники цього напрямку – Гаспар Поло і Алонсо Перес, які написали продовження до популярного пастушачого роману португальця Монтемайора “Діана Энаморада”, який довгий час залишався в Іспанії зразком класичного пасторального роману.
Література Відродження в Іспанії для багатьох асоціюється з появою шахрайського роману. Його відмінними рисами стають реалістичне зображення звичаїв сучасного суспільства, а також людських характерів. Родоначальником цього жанру в Іспанії вважається Дієго Уртадо де Мендоса, написав повість “Ласарильо з Тормеса”.
