Федеріко Гарсія Лорка
Справжньою класикою іспанської літератури в XX столітті стає творчість поета Федеріко Гарсії Лорки. Його називають ключовою фігурою “покоління 27 року”, в число яких входили іспанські письменники і поети, які вважали себе послідовниками іспанського поета епохи бароко Луїса де Гонгоры. У 1927 році виповнилося рівно 300 років з дня його смерті.
У дитинстві Лорка вчився погано, але в 1910-х роках почав проявляти себе в місцевих художніх спільнотах. У 1918 році випустив свій перший поетичний збірник під назвою “Враження і пейзажі”, який відразу зробив його відомим, хоч і не приніс багато грошей.
У 1919 році Лорка в Мадриді знайомиться з найбільш значущими художниками свого часу – режисером Луісом Бунюелем і художником Сальвадором Далі. В цей же період він починає писати свої перші драматургічні твори.
У результаті стає помітною фігурою серед художників-авангардистів, випускаючи поетичні збірки “Циганське романсеро”, в яких намагається змішати міфологію циган з оточуючим його буденністю.
Приблизно на рік Лорка їде в Америку, а коли повертається, то застає формується Другу іспанську республіку. Його творчість багато називають справжнім проривом в іспанській літературі. Поет і драматург багато працює в театрі, створюючи свої знамениті п’єси “Дім Бернарди Альби”, “Криваве весілля” і “Йерма”.
В Іспанії починається Громадянська війна в 1936 році. Лорка відчуває симпатії до лівих, тому змушений виїхати в Гранаду зі столиці. Але і там його наздоганяє небезпека. Поета заарештовують і, за основною версією, розстрілюють на наступний же день. Після його вбивства генерал Франко, який прийшов до влади, забороняє всі його творчість. Адаптована література іспанською мовою в Росії довгий час вивчалася саме з творів Лорки.
