Монополія лондонських купців
І нарешті, в самому початку XVII століття до числа колишніх шукачів багатств приєдналися Англія і Франція, для яких колонізація Індії стала не тільки вигідним комерційним підприємством, але і питанням національного престижу. Початок цьому було покладено групою лондонських купців, які отримали в 1600 році з рук королеви Єлизавети I хартію, наділяла їх монополією на торгівлю з східними країнами. Протягом майже цілого століття вони та їх нащадки безперешкодно вивозили з Індії товари, що мали в Європі колосальний попит.
Створення Ост-Індської компанії і боротьба з конкурентами
Однак на початку наступного сторіччя їм довелося потіснитися, поступившись частина доходів інших, не менш заповзятливим британським комерсантам, також зумів отримати право на торгові операції в Індії. Щоб уникнути збитків, пов’язаних з неминучої в таких випадках торговою війною, розсудливі англійці зволіли об’єднатися і створити спільну Ост-Індську компанію, яка, пройшовши довгий шлях, перетворилася з торгової фірми в таку впливову політичну організацію, що встановила повний контроль над більшою частиною півострова. Головні офіси поміщалися в Калькутті, Бомбеї та Мадрасі. Саме цей процес, що завершився до початку XIX століття, прийнято називати англійської колонізацією Індії.
Помилкою було б вважати, що такий успіх дістався британцям легкою ціною. Навпаки, протягом усього початкового періоду колонізації Індії їм доводилося вести торговельну, а часом і збройну боротьбу з конкурентами, про яких згадувалося вище. Тим не менш, до середини XVIII століття майже всі вони були відтіснені, і серйозну небезпеку для англійців представляли тільки французи.
Але і їх позиції сильно похитнулися після завершення Семирічної війни (1756 – 1763), участь в якій брали всі європейські держави. Згідно з мирним договором, підписаному главами країн-переможниць, Франція, знаходилася в числі аутсайдерів, втрачала всі раніше завойовані в Індії землі. І хоча згодом частина міст їй була повернута, про минуле вплив говорити не доводилося.
