Перемога, здобута чужими руками
Сепаратизм вкрай послабила імперію і дозволив Ост-Індської компанії розпочати черговий етап своїх завоювань. Маркс К., описуючи в одній зі своїх робіт цей період індійської історії, помічав, що в той час, як на території країни «всі воювали проти всіх», британці зуміли вийти одноосібними переможцями з їх нескінченного кровопролиття.
Розпад колись сильної Великої Моголії спровокував нову низку збройних зіткнень між угрупованнями, претендовавшими на політичне і економічне спадщина колишніх правителів. Баланс сил між ними постійно змінювався, але при всіх обставинах англійці вміли отримувати свою вигоду.
Тричі їм вдавалося направити проти свого головного супротивника – главу держави Мансур Хайдара Алі – озброєні формування, які повністю укомплектовані з незадоволених його політикою місцевих жителів і тим самим чужими руками добувати собі перемогу на полі брані. У підсумку той був змушений просити перемир’я і прийняти всі висунуті англійцями умови, що дозволило їм на початку XIX століття утвердитися в Південній Індії і Бенгалії.
