Конституційний делікт
Він являє собою діяння учасника конституційно-правових відносин, що не відповідає належному поведінці, закріпленим у конституційних нормах, і тягне за собою застосування встановлених законом заходів відповідальності. Деякі такі делікти відрізняються складним юридичним характером. У конституційних нормах підстава відповідальності може бути пов’язано з порушеннями, вчиненими в інших правових сферах. У деяких ситуаціях конституційно-деліктні правовідносини виникають при порушенні положень КК. У таких випадках діяння визнаються одночасно, що не відповідають і конституційних і кримінальних норм. Отже, вони тягнуть наслідки, передбачені обома галузями права.
Специфіка складу
Порушенням конституційних норм можна вважати практично будь-конституційний делікт. Між тим окремі акти виділяють делікт у самостійне підстава конституційно-правової відповідальності.
У сучасній юридичній науці вироблено і успішно застосовується на практиці визначення складу правопорушення. Його цілком можна застосовувати і при описі підстав розглянутого виду відповідальності. У чистому вигляді норми Конституції не містять ознак складу делікту (за дуже рідкісним винятком). У зв’язку з цим на практиці виникає необхідність в їх “добудови”, тобто в приведенні його у відповідність із загальною моделлю протиправних дій/бездіяльності.
Склад делікту необхідно розглядати в якості логічної конструкції, в якій відображені істотні властивості конкретних антисоціальних діянь. У змісті акта, що закріплює конституційно-правову відповідальність, досить рідко присутній вичерпний перелік ознак складу. Для правильного його розуміння і з’ясування змісту потрібно вивчати конкретну статтю правового акта, що закріплює делікт, у взаємозв’язку з іншими конституційно-правовими положеннями.
