Перше застосування
На сьогоднішній день можна навести численні приклади методу мозкового штурму, використаного на практиці. Але перше його застосування сталося ще в роки, коли багато країн були охоплені Другою світовою війною. У той час містер Осборн був зовсім не копірайтером або бізнесменом. Він служив капітаном на торговому судні, регулярно курсировавшем між воюючою Європою і благополучній Америкою. Нерідко на морських просторах беззбройні кораблі гинули, пущені на дно німецькими торпедами. Для того щоб уникнути небезпеки, Алексу Осборну, який захоплювався історією, довелося згадати практику, яка застосовується для дозволу критичних ситуацій ще древніми моряками-вікінгами.
Після того, як йому, капітанові торгового судна, передали радіограму, в якій говорилося про можливу атаку підводного човна супротивника, на палубі була зібрана вся команда. Осборн запропонував усім висловити свою думку щодо шляхів виходу з кризової ситуації. Таким чином, капітан американського судна був реанімований найдавніший метод управлінського рішення – мозговий штурм (так він сам назвав його). Члени команди судна висловили безліч на перший погляд, абсурдних рішень. І в той же час серед них було обрано одне, що перейшло потім на стадію переосмислення. Рішення полягало в тому, щоб команда судна побудувалася вздовж того борту, до якого буде рухатися торпеда, і почала дмухати на неї, що повинно призвести до відхилення смертоносного знаряддя. Американському кораблю пощастило. Німецька підводний човен в той плавання пройшла повз. Однак застосований капітаном метод прийняття рішень – мозковий штурм – приніс свої плоди. Дещо пізніше Осборном було запатентовано винахід. Воно передбачало монтаж до борту корабля потужного гвинта, який включався в потрібний час і створював струмінь такої сили, що торпеді доводилося змінювати кут атаки і спрямовуватися в іншу сторону.
