Методи активного соціально-психологічного навчання: поняття і класифікація

Довгі роки, навчаючи дорослих, спеціалісти не могли отримати високих результатів. Метою професійного навчання було підвищити ефективність діяльності слухачів на виробництві. Та й самі студенти не виявляли особливого інтересу до пропонованого матеріалу. Для підвищення інтересу людей до науки були розроблені методи, про які будемо говорити в цій статті.

Загальна характеристика

Для початку розберемо поняття активного соціально-психологічного навчання. Це особлива психолого-педагогічна форма, яка сприяє вдосконаленню і вироблення різних знань, умінь і навичок, здійснюється при роботі в групі. Активне навчання застосовується в різних напрямках. Це може бути цілеспрямоване формування різних комунікативних вмінь у представників деяких професій, а також для підвищення рівня психологічної компетентності або для того, щоб впорядкувати культуру психічної діяльності певної організації.

Є три основних блоку методи активного соціально-психологічного навчання:

Методи, реалізація яких можлива в ході дискусій.

Методи, що передбачають проведення різних ігор.

Різні соціально-психологічні тренінги, які також мають свою класифікацію.

Ця класифікація методів активного соціально-психологічного навчання найбільш поширена. Але існує ще безліч подібних, які також вважаються правильними і розглядаються сучасними вченими. Далі більш докладно зупинимося на кожному розділі з цього переліку.

Принципи взаємодії з групою

Крім методів впливу, існують певні принципи активного соціально-психологічного навчання, яких слід дотримуватися при роботі з групою:

• принцип добровільності;
• принцип персоніфікації висловлювань;
• принцип спілкування на рівних;
• принцип “тут і тепер”;
• принцип активності;
• принцип відкритості та щирості;
• принцип дотримання конфіденційності.

Важливо пам’ятати, що під час роботи не тільки педагог впливає на групу, але і самі учні мають вплив на фахівця.

Механізми

Ще, крім основних методів соціально-психологічного навчання, варто виділити і його механізми, які також мають важливу роль. Вони мають свою класифікацію і визначення.

Зараження – це процес, під час якого один індивід допомогою психофізичного контакту передає свій емоційний стан іншого. Цей обмін може відбуватися як самостійний або ж у “співпраці” із смисловим впливом. Зараження відбувається у вигляді співпереживання, яке можливо між людьми, що знаходяться в одному психічному стані. Причому емоції в цей момент посилюються у багато разів.

Навіювання – це процес впливу однієї або кількох осіб на інших індивідів. Під час застосування цього механізму індивід, на якого впливають, просто приймає інформацію як факт. Психолог ніяк не аргументує інформацію, не пояснює її значущості та спрямованості.

Наслідування – індивід свідомо чи ні копіює дії інших людей. Групі осіб пропонують еталон, за яким вони повинні слідувати. Причому в даному випадку вони копіюють не тільки манеру поведінки, але і зовнішні особливості ідеалу. До відтворення такого механізму найчастіше вдаються при роботі з групою людей. Оскільки тут легше створити певні правила, яких має дотримуватися кожний учасник.

Переконання – це ще один спосіб впливу на свідомість людини або окремої групи людей. Під час застосування цього методу психологи ставлять собі за мету змінити думки, погляди. Переконує повинен зробити так, щоб індивід прийняв його позицію і дотримувався її у будь-якій своїй діяльності. Метод переконання можна застосовувати тільки в тому випадку, якщо ви володієте достатньою аргументацією, зможете привести докази того, що ваша точка зору єдино правильна, а також вибудувати логічний ланцюжок.

У перерахованих методах криється сутність і зміст активного соціально-психологічного навчання. Далі більш докладно розглянемо процес роботи з групами людей і особливості його проведення.

Дискусійні методи

До методів активного соціально-психологічного навчання відноситься дискусія. Такий метод застосовується під час вирішення різних завдань. Під час застосування такого методу група людей обговорює думки інших, кожен учасник може приводити свої доводи, висловлювати власну думку, доводити іншим, що саме їх позиція є вірною.

Групова дискусія – це метод, який дозволяє впливати на думки, погляди й установки індивідів через спілкування та обмін інформацією між учасниками.

Вперше про дискусіях заговорив психолог Жан Піаже у двадцятому столітті. У своїх роботах він показав, що навіть звичайний школяр через дискусію залишає свої егоцентричні думки і приймає позицію людей, в групі з якими він працює. Хоча всім відомо, що переконати підлітка не так просто. Багато психологи виділили ряд переваг у застосуванні такого методу:

Під час дискусії можна розглядати проблему з кількох сторін і вибирати найбільш вірне рішення для деяких серйозних проблем.

Якщо під час лекції людина просто слухає пропоновану інформацію, то в дискусії він може брати активну участь, висловлювати свою думку, а також вислуховувати думку інших учасників. Таким чином в голові індивіда відкладається набагато більше знань, він вчиться самостійно аналізувати, замислюватися над тим, що, можливо, йому варто змінити свої погляди.

Під час дискусії індивіди вчаться працювати у групі. Тут вони не тільки можуть висловлювати свої власні думки, але і вислуховувати інших. Учасники аналізують почуте і зіставляють зі своїми думками, а також можуть навчитися відстоювати свою власну позицію, пояснювати, чому саме до їх думки варто прислухатися.

В ході дискусії група людей може прийти до одного спільного рішення, розглянувши і проаналізувавши думки кожного. Тут учні можуть самореалізуватися і самоствердитися.

При реалізації цього методу можна чітко побачити, наскільки точно люди розуміють, про що говорять, і чи готові вони прийти до єдиного рішення проблеми.

Види дискусій

Якщо розглянути теорію Паніна, то він виділяє кілька основних видів групових дискусій, які є найбільш результативними.

• Панельна дискусія, яка проводиться тільки за наявності великої групи, коли в обговоренні беруть участь більше сорока чоловік.
• “Сніговий ком” – в обговоренні проблеми повинен брати участь кожен, хто входить до складу групи. Метою цього обговорення є виявлення і узгодження всіх наявних думок, а також прийняття єдиного рішення.
• “Квадро” – під час такого обговорення потрібно встановити зворотний зв’язок з групою. Викладач або будь-який учасник може висловити свою думку і навести аргументацію, а перед кожним учасником стоїть завдання висловити власне бачення і проаналізувати позицію іншого.
• “Пріоритети” – тут знову буде відбуватися зіставлення всіх наявних думок, а також розглянуто їх різноманітність. Адже кожен член обговорення буде мати свої погляди, які можуть бути правильними чи ні.
• “Мозковий штурм” – це найбільш простий спосіб проведення дискусії. Тут кожен може в будь-який момент включитися в обговорення або покинути його. Будь-який член групи абсолютно вільно висловлює свої думки, висловлює власну думку і критикує чуже. Мозковий штурм використовують в тих випадках, коли необхідно прийняти колективне рішення, коли група людей розглядає кожну окрему думку і бере з нього щось.

Ігровий метод

До активних методів соціально-психологічного навчання можна сміливо віднести гри. Цей вид людської діяльності має місце у багатьох сферах і науках. Зараз існує безліч видів ігор, які мають не тільки дитяче напрямок. У цьому розділі ми докладно ознайомимося з їх роллю в психології. В цій науці під грою розуміється створення ситуації для отримання певного психологічного результату. Таким результатом можуть бути:

• Емоції.
• Знання, уміння, навички.
• Досягнення перемог.
• Налагодження стосунків з оточуючими.
• Розвиток певних якостей особистості.

Багато хто задається питанням, чому ж гра, такий популярний метод? Це пов’язано з тим, що за час програвання ситуації її можна повторювати не один раз, щоб досягти того результату, якого чекає група. Крім цього, в процесі гри можна здійснювати роботу разом з людьми, а не над ними, тим самим домогтися позитивного результату. Для проведення цього методу вам знадобиться:

• Технологія майбутньої гри.
• Спеціальний ігровий набір.
• А також ігрову взаємодію, за яке несе відповідальність не тільки група, але і організатор.

Основні види ігор

Ділова. В її основу закладається соціальне або предметне зміст якого-небудь виду діяльності, який близький учасникам. В ході гри необхідно постаратися максимально точно змоделювати відносини, які характерні для цього виду практики. Створюється імітація діяльності, і група повинна відтворити ту динаміку та умови, які повинні бути в реальних умовах.

Можна виділити основні ознаки такого виду гри, щоб відрізнити її від будь-яких інших:

• Система відносин, яка притаманна тому чи іншому виду практичної діяльності, а також відтворення соціального і предметного змісту, яке характерне для певної професії.
• Під час ділової гри моделюється певна проблема, і кожен учасник пропонує своє рішення, яке потім необхідно реалізувати.
• Обов’язково визначаються ролі, які повинні бути розподілені між учасниками.
• При пошуку рішень учасник, у якого є своя роль, повинен думати тільки зі своєї позиції.
• Вся група повинна взаємодіяти один з одним.
• Перед колективом ставиться загальна мета, для якої вони можуть досягти тільки шляхом взаємодії і підпорядкування своїх другорядних цілей і завдань одного.
• Група виробляє колективне рішення проблеми.
• Є безліч альтернатив для прийняття рішення.
• Емоційне напруження в групі присутня, однак викладач може легко їм управляти.
• Існує певна система оцінювання діяльності групи.

Рольова. Під час рольової гри кожен учасник групи отримує певну роль, яка має для нього велике значення в повсякденному житті. Найголовнішим атрибутом для такого виду гри вважається сама роль, а відносини між людьми – це зв’язки, в які закладається мета і деякі приписи.

Мета рольової гри – підготувати кожного учасника до деяких ситуацій, з якими вони можуть зіткнутися. А також підготувати людей вирішувати проблеми і розбирати важкі ситуації, навчити їх раціонально мислити під час непередбачених подій, вирішувати різні психолого-педагогічні проблеми.

При проведенні рольових ігор учасники стикаються з певними ситуаціями, які зустрічалися в їх реальному житті. А від самих учасників вимагається, щоб вони знайшли дійсно вірні рішення, модель поведінки, яка не призводить до усунення проблем. Психолог Платов виділив деякі ознаки, за якими можна легко відрізнити цей вид гри від будь-якого іншого:

• У структуру гри включена певна комунікація, яка зустрічається в соціально-економічних системах.
• Між учасниками розподілені ролі.
• Кожна роль має мету, яка відрізняється від інших.
• Робота здійснюється тільки при повній взаємодії.
• Є безліч альтернатив для прийняття єдиного рішення.
• Є система, за якою проводиться групова та індивідуальна оцінка всього, що відбувається під час гри.
• Емоційне напруження в колективі знаходиться під контролем.

Імітаційна. Виходячи з назви, можна зробити висновок, що під час проведення цієї гри відбувається певна імітація дій. Тут існують правила і змагання між учасниками і не передбачається програвання ролей, як це було в попередньому розділі. При проведенні такої гри жоден з учасників не отримує ролі, життєві ситуації не відтворюються, є лише трохи наближені до реальності умови. Найбільш ефективна імітація буде в тому випадку, якщо вам потрібно визначити рівень міжособистісних відносин, здатність людей працювати в колективі, приймати спільні рішення.

Ознаки:

• Створюється модель певних умов.
• Керівник оголошує правила.
• В більшості випадків є декілька періодів проведення.
• Отриманий результат піддається кількісній оцінці.
• Відточується майстерність щодо прийняття загальних і індивідуальних рішень.

Соціально-психологічний тренінг

Соціально-психологічний тренінг як комплексна форма активного соціально-психологічного навчання може мати кілька значень, і найпоширеніші з них – підготовка, навчання, виховання, тренування. Тренінг спрямований на те, щоб навмисно змінити психологічні феномени однієї людини або цілої групи. А ось його метою є створити гармонію між професійним і особистісним буттям людини. Для проведення цієї форми соціально-психологічного навчання створюється тренінгова група, в якій здійснюється взаємодія між психологом і учасниками.

Перші тренінги були проведені в 1946 році, і їх метою було дослідити міжособистісні відносини та підвищити рівень спілкування. А тренінг як окремий психологічний метод був визначений Форвергом в 1950 році. Зараз психологи активно використовують цей метод при роботі з дітьми, батьками, важкими підлітками, працівниками та працівниками різних підприємств.

Переваги роботи в групі

Працюючи в групі, людина вчиться вирішувати міжособистісні проблеми, які можуть зустрітися в житті.

Група – це свого роду суспільство, тільки в мініатюрі.

У групі можна встановити зворотний зв’язок, а учасники отримують підтримку від тих, хто стикався з подібними проблемами.

Учасник групи може отримати зовсім нові знання та вміння, а також спробувати здійснити експерименти у відносинах з партнерами.

Можлива ідентифікація учасників один з одним.

При роботі в групі наростає напруга, а значить, психолог може визначити, які психологічні проблеми є у кожного члена колективу.

В колективі людині легше здійснювати процес самопізнання, саморозкриття і самодослідження.

Навіть в економічному аспекті групова робота набагато вигідніше.

Етапи проведення тренінгу

Такий послідовності дотримується Н. Ст. Матяш.

На першому місці стоїть розминка або розігрів, коли учасники починають включатися в роботу, знайомляться один з одним і з правилами тренінгу. Добре, якщо психолог проведе спеціальні вправи, які допоможуть людям познайомитися, згуртуватися, стати єдиною групою.

Далі йде основна частина. Тут колектив знайомиться з поставленою проблемою, проводиться робота щодо відпрацювання комунікативних умінь, які прописані в програмі, створеній спеціально для проведення тренінгу. Тут психолог працює з завданнями та техніками, які він розробив заздалегідь, пропрацював самостійно і тепер може сміливо застосовувати на практиці.

Третій етап-заключний. Тут проводиться аналіз всієї роботи, яка була виконана протягом заняття. Учасники обмінюються думками і отримують домашнє завдання. Психолог проводить так званий ритуал прощання під назвою “Вмирання групи”.

Підготовка до заняття

Існує спеціальна модель для підготовки до тренінговій заняття:

Психолог повинен чітко визначити тему та ідею майбутнього заняття.

Заздалегідь потрібно визначитися з тим, хто буде входити до складу групи.

Треба знати, як довго буде тривати заняття і скільки разів його необхідно провести.

Сформулювати психолого-педагогічну проблему, яка буде вирішуватися в ході заняття. Вона повинна бути чітко прописана.

Крім цього, повинні існувати завдання, які потрібно поставити перед зібраної групою.

Обов’язково підібрати психотехніки, за якими можна працювати саме з цією групою.

Вся тренінгова програма повинна бути розділена на блоки, а в кожному блоці повинні бути прописані певні заняття.

Повинен існувати план, за яким буде працювати психолог.

Для кожного заняття повинен бути свій короткий план, в якому потрібно вказати всі заняття.

По закінченні тренінгу психолог повинен провести аналіз проведеного заняття, визначити, чого вдалося домогтися, вирішені всі завдання і досягнута залишена мета. Після цього можна приступати до підготовки до наступного тренінгу. Практичний психолог може користуватися за методами активного соціально-психологічного навчання навчальним посібником, який може допомогти в організації роботи.