Патріотизм як моральне почуття
Любов до Батьківщини починається з любові до батьків, до своєї сім’ї, до власного дому, села, міста. У міру дорослішання у людини з’являються такі високі морально-патріотичні почуття, як гордість за своїх земляків, за історію своєї країни, повагу до її символіки, готовність самовіддано трудитися на загальне благо, готовність до захисту і самопожертви в ім’я національної свободи.
Виховання патріотизму передбачає повагу до законів країни і їх безумовне виконання, толерантність по відношенню до традиціям і звичаям, вірі людей інших національностей.
Моральні почуття людини — це свого роду внутрішній рушій, що спонукає його до активної дії. З іншого боку, вони можуть змусити його припинити діяльність, що суперечить суспільним етичним нормам.
Моральне самовиховання
Виховання людини відбувається шляхом зовнішнього, стороннього впливу на його особистість (сім’я, школа, трудовий колектив). Вершиною формування моральних почуттів особистості є поява у неї внутрішнього усвідомлення необхідності займатися самовдосконаленням, тобто самовихованням.
Мета самовиховання — формування в собі найкращих звичок, прагнень, якостей і позбавлення від негативних. Для цього необхідно розвинути в собі звичку до самоаналізу, самостійної оцінки не тільки власних вчинків, але і їх внутрішніх мотивів. Важливо, щоб самоаналіз ґрунтувався на еталонних уявленнях про мораль і право.
Правильна етична оцінка своїх дій та їх мотивів штовхає людини на визнання своїх хибних вчинків, на пошук шляхів їх виправлення і відновлення його авторитету в думці оточуючих.
Приводів до роздумів про якості власної особистості безліч, оскільки моральні почуття – це велике поле для філософських роздумів і часом вимагають негайного дозволу. По суті, те, що він поставить під главу кута — власний інтерес чи інтерес іншої особи, суспільства － це один з показників рівня вихованості людини.
