Особливість забарвлення райдужної оболонки очей
В основному, коли ми бачимо або представляємо той чи інший предмет, явище, ми відзначаємо його основні особливості. Якщо мова йде про очі, то ми звертаємо увагу спочатку на колір райдужки. І відповідно виділяємо такі епітети:
- блакитні;
- сині;
- зелені;
- карі;
- коричневі;
- чорні;
- сірі;
- сіро-блакитні;
- синяво-чорні;
- світло-сині, зелені, карі, блакитні).
Особливість форми і розміру очей
Наступний ознака, який також є першорядним для слова «око», — епітет, що описує форму і розмір органу зору. З них найбільш часто використовуються такі, як:
- великі;
- округлі;
- вузькі;
- косі або розкосі;
- запалі;
- примружені;
- відкриті;
- маленькі;
- запалі;
- напівприкриті;
- широкі;
- сощуренные;
- великі;
- довгасті;
- опуклі;
- глибоко посаджені;
- величезні.
Метафоричні епітети, що описують колір очей
Дуже часто ми говоримо про органи зору, не вказуючи прямо на їх особливості, а лише маючи на увазі або натякаючи. Такий спосіб найчастіше використовується в літературі. Але іноді навіть у розмовній мові ми користуємося саме до такого прийому. Найчастіше, коли хочемо не просто вказати на колір, форму або розмір очей, а поділитися своїми асоціаціями, які виникли при погляді на них. Так, наприклад, можна використати, описуючи зелені очі, епітет «смарагдові». Тим самим підкресливши яскравість або відтінок райдужки. За таким же принципом легко виділити і такі епітети до іменника «очі»:
- болотні;
- горіхові;
- бурштинові;
- агатові;
- перлинні;
- золотисті;
- бузкові;
- кольори стали, віскі, паленого цукру, попелу;
- волошкові;
- кавові;
- оливкові;
- блакитні;
- сердоликовые;
- сапфірові;
- шоколадні;
- димчасті;
- ультрамаринові;
- пляшкові;
- сливові;
- черносливовые;
- фіалкові.
