Специфіка ідеології
Людина в нашому суспільстві, який проголошується в якості вищої мети, в реальності перетворився на типовий «трудовий ресурс». Це знайшло відображення в системі освіти, в якій основна функція школи полягала у підготовці до подальшого життя», під якою і малася на увазі безпосередня трудова діяльність.
На задній план була відсунута індивідуальність кожної окремої людини, цінність представляв лише працівник. Так що його завжди можна було замінити, то і з’явився антигуманний теза про те, що «немає незамінних людей».
З цієї ідеології виходило, що життя підлітка і дитини не вважалася повноцінним життям, а розглядалася в якості певної підготовки до майбутньої трудової діяльності.
Саме таке ставлення призвело до негативного ставлення суспільства до інвалідам, літнім людям. Вони вважалися «відпрацьованим матеріалом», не заслуговували належної уваги і поваги.
