Правила роботи за компютером: норми, вимоги та особливості

Комп’ютери стали неодмінним атрибутом роботи, відпочинку та соціалізації. Вікові рамки людей, які користуються комп’ютерами, збільшилися, а поведінкові звички змінилися. Згідно з дослідженнями моніторингової компанії Childwise, за 20 років кількість проведених годин за монітором серед дітей зросла в більш ніж два рази: з 3 у 1995 році до 6,5 – в 2015-м У дорослих показник добового «спілкування» з комп’ютерною технікою становить у середньому 8 годин. Враховуючи таку тенденцію, важливо пам’ятати про організаційних та технічних аспектах взаємодії з ПК, щоб робота і дозвілля не обернулися неприємними наслідками. Дізнайтеся, чому необхідно дотримуватись правил роботи за комп’ютером.

Техніка безпеки

Перш ніж допустити співробітників або учнів до апаратури, інспектор зобов’язаний провести інструктаж. Як правило, він зводиться до того, що не можна торкатися до електроприладів мокрими руками, їсти або пити за робочим місцем і – боже збав – використовувати вийшла з ладу техніку. Ці прописні істини очевидні навіть дитині. Розглянемо інші невід’ємні правила техніки безпеки при роботі з комп’ютером, які також знадобляться при домашньому використанні.

  • Не допускається експлуатація обчислювальної техніки в умовах підвищеної вологості повітря. У приміщеннях, де її показник збільшено, потрібно використовувати поглиначі вологи, бажано з вбудованим гігростатом. За нормативами Санпіну, оптимальний рівень вологості знаходиться в межах 55-62 %. При цьому температура повинна бути не нижче 19 градусів.
  • Підключати пристрій можна тільки в подовжувачі або розетки з заземлюючою шиною. Переважно використання мережевого фільтра: він нівелює імпульсні стрибки, перевантаження струму і запобігає коротке замикання.
  • Приступати до роботи можна, лише переконавшись у цілісності розеток, кабелів і відсутності пошкоджень модулів ПК. Неприпустимо контактувати з оголеними дротами.
  • Не можна чистити комп’ютер, підключений до мережі.
  • Працюючи за комп’ютером, не можна торкатись інших струмопровідних поверхонь, таких як батареї центрального опалення, труби, прилади або предмети з металевим покриттям. Це пов’язано з ймовірністю пошкодження ізоляції внутрішніх електричних ланцюгів блоку живлення, із-за чого на корпусі системного блоку з’являється напруга. Одночасне зіткнення з ним і з іншого металевою поверхнею призводить до замикання ланцюга і, як наслідок, до удару струмом. Хоча виробники передбачають таку ситуацію і застосовують подвійну ізоляцію, не варто нехтувати цим правилом.

Безпека техніки

Дотримання правил безпеки в роботі з комп’ютером стосується і безпосередньо апаратури. Нерідко самі користувачі стають причиною виникнення неполадок. Вкажемо три часто зустрічаються помилки користувача практиці:

  • Вимикання комп’ютера при незавершених процесах. Цим грішать 20 % юзерів. Завершення роботи пристрою шляхом висмикування шнура з мережі або натискання на кнопку живлення шкодить, насамперед, файловій системі. Це означає, що незбережені дані будуть втрачені. Крім того, такі маніпуляції загрожують ушкодженнями жорсткого диска. Оскільки пристрій механічне, йому властивий обертаючий момент. При різкому відключенні живлення відбувається фізичне пошкодження. Дію можна порівняти з екстреним гальмуванням автомобіля: у виняткових випадках застосовувати можна, але на регулярній основі це призводить до стирання гальмівних колодок. У випадку з вінчестером – до битим секторах.
  • Закриття вентиляційних отворів. Улюблена звичка власників ноутбуків. Крім втягування пилу всередину корпусу, призводить до перегріву, оскільки гаряче повітря не знаходить виходу з системи охолодження. Для запобігання рекомендується використовувати охолоджуючі підставки або хоча б підкладати книги. Користувачам стаціонарних ПК необхідно забезпечити відстань від монітора і системного блоку до стіни не менше 40 див.
  • Витяг зовнішніх пристроїв під час обробки інформації. Хоча ці дії шкодять носія, а не комп’ютера, не варто витягувати флешку або диски під час роботи, якщо не хочете спровокувати несправність. Результатом таких маніпуляцій стає неможливість розпізнати пристрій або рахувати з нього інформацію. Це безпосередньо стосується CD і DVD дисків, так як в даному випадку теж спрацьовує закон механіки. Виймати носії допускається, якщо комп’ютер не звертається до них – про це свідчить відсутність або наявність світлової індикації.
  • Електромагнітне випромінювання

    Коли персональні комп’ютери тільки переходили в домашнє користування, поширеною була думка щодо шкідливого впливу, пов’язаного з електромагнітним випромінюванням. В ту пору ПК комплектувалися переважно моніторами на основі електронно-променевої трубки. Рівень випромінювання перевищував біологічно допустимі норми, тому на екрани таких моніторів наносилося додаткове захисне покриття, яке мінімізує негативний вплив. У нинішній практиці такі монітори, радше рідкість. Перевага віддається рідкокристалічним і плазмовим, електромагнітне випромінювання яких знаходиться в межах норми і навряд чи перевищує рівень випромінювання інших електроприладів. Найбільша доза опромінення виходить від задньої і бічних поверхонь. Доцільно помістити монітор в кутку приміщення: стіни будуть поглинати шкідливі промені.

    Не тільки монітор створює ЕМІ. Це ж стосується процесорів і інших компонентів, що знаходяться під напругою. Тому, працюючи за ноутбуком, не варто ставити його на коліна. Бажано обзавестися окремої бездротовою клавіатурою і мишею, щоб якомога менше часу проводити впритул до пристрою. Основні правила роботи з комп’ютером спрямовані на зниження шкідливого впливу, в тому числі викликаного ЕМІ. Щоб нормалізувати електричне поле в приміщенні, рекомендується робити вологе прибирання і провітрювання.

    Підбір меблів

    Незалежно від характеру взаємодії з ПК, будь то восьмигодинний робочий день або розваги, необхідно забезпечити максимальний комфорт. Оскільки перебування за монітором передбачає статичний стан, самопочуття безпосередньо залежить від якості офісних меблів та відповідності анатомічним параметрами тіла. Характеристики комп’ютерних столів за вимогами Санпін для дорослих:

    Робоча поверхня:

    Висота

    68-80 см (регульована висота); 72,5 мм (нерегульована висота)

    Ширина

    80/100/120/140 см

    Глибина

    80/100 см

    Простір для ніг:

    Висота

    60 см

    Ширина

    50 см

    Глибина

    45 см (при зігнутих колінах); 65 см (при витягнутих ногах)

    При виборі крісла варто звернути увагу на моделі з підйомно-поворотною конструкцією та регулюванням у таких площинах: по висоті, куту нахилу спинки і проміжку від неї до краю сидіння. Перевага віддається крісел з напівм’якого нековзного матеріалу, що пропускає повітря і легко очищающегося.

    Цікаве:  Навушники USB: огляд моделей

    Організація робочого простору

    Залежно від типу використовуваного відеомонітора, площа робочого простору на одну людину становить:

    • 6 м2 для ЕПТ-моніторів;
    • 4,5 м2 для РК-моніторів.

    Нормальним відстанню до монітора вважається 60-70 див. Мінімально допустима межа – 50 см від очей людини. Клавіатуру при цьому ставлять у 10-30 см від краю столу. Якщо мова про офісної плануванні, то проміжок між задньою поверхнею монітора і найближчим до неї користувачем спереду становить не менше 1,5-2,0 м – у цьому радіусі поширюється ЕМ-випромінювання. При цьому робоче місце обладнують бічними перегородками, висота яких теж мінімум півтора метра.

    Правила організації роботи за комп’ютером передбачають звільнення від сторонніх предметів. Так, на столі повинно бути:

    • висять дроти;
    • ємності з рідиною;
    • квіткові вазони;
    • кулер;
    • інша оргтехніка (в одній площині).

    Освітлення

    Розміщення столу щодо вікон краще організувати так, щоб природне світло падало збоку, в ідеалі – зліва. При виборі ламп зверніть увагу на рівномірність освітлення та коефіцієнт пульсації світла, допустима величина якого не повинна перевищувати 5 %. Ступінь освітленості робочого простору варіюється в межах 300-500 люксів. При цьому освітленість екрана не перевищує позначки 300 лк. Екран і стільницю вибирають такі, щоб на їх поверхні не створювалися відблиски.

    У темний час доби потрібно застосування настільних ламп. Комбінування локального і загального освітлення також допускається правилами. Робота за комп’ютером стане комфортніше, якщо обзавестися «гнучким» світильником, конструкція якого приймає потрібне положення. Бажано, щоб додаткове світло розташовувався зверху монітора на висоті 30-40 см – це допоможе уникнути відблисків на моніторі і створить сприятливий фон для очей. Варто відмовитися від «холодних» білих світильників на користь «теплих» жовтуватих відтінків.

    Посадка

    Перебування в сидячому положенні протягом двох і більше годин провокує застій крові, слабкість м’язів і біль у суглобах. Якщо сидіти неправильно, ефект посилюється. Дотримуйтесь наведених правил, щоб робота за комп’ютером не приносила дискомфорту:

  • Меблі відповідає параметрам людини.
  • Між спинкою крісла і спиною відсутній зазор – так знімається зайве навантаження в поперековому відділі.
  • Ноги ставляться на спеціальну підставку під кутом 90-100 градусів.
  • Уникайте закидання ноги на ногу – це призводить до викривлення хребта і пережатию вен.
  • Положення рук на клавіатурі відповідає рівню ліктів.
  • Кисть руки, керуючої мишкою, розташована прямо на ній, без вигинів вліво або вправо.
  • Зір

    У минулому ЕПТ-монітори вважалися головними винуватцями зниження зору у тих, хто працює за ПК. Це відбувалося із-за високого коефіцієнта мерехтіння. Хоча рідкокристалічна технологія позбавлена цього фактора, небезпека продовжує існувати. Причиною тому – підвищена яскравість, дрібний шрифт і строкатість перегляду веб-сторінок. Налаштування цих параметрів послабить стомлюваність очних органів. Використовуйте спеціалізоване ПЗ (наприклад, flux), регулює температуру кольору в залежності від часу доби: «холодна» палітра в світлий період, а «тепла» – темний.

    Дотримання рекомендованої дистанції до монітора також допоможе зберегти здатність нормально бачити. Екрани з покриттям або матовим покриттям захистять очі від зайвої блесткости, провокує сльозоточивість, почервоніння і больовий синдром. Для нейтралізації впливу випромінювання використовуються комп’ютерні окуляри з поглинаючим напиленням. Однак головним правилом збереження зору залишається регулярна зміна видів діяльності і зарядка для очей. Керуйтеся “правилом двадцяти”: через кожні 20 хвилин фокусуйтеся поглядом на предметі, що знаходиться на дистанції 20 метрів, на протязі 20 секунд. Це правило роботи за комп’ютером істотно послабить очне напруга.

    Перерви в роботі

    Лікарі наказують робити 15-хвилинні перерви в кінці кожної години. Однак не потрібно стежити за годинником: якщо ви відчуваєте втому, значить, пора зробити перерву. Не варто забувати і про тривалість сеансів: неприпустима безперервна робота понад двох годин.

    Під час «антрактів» слід вимикати монітор комп’ютера і залишати приміщення до тих пір, поки воно не провітриться. Бажано в цей час відволіктися від електронних пристроїв, щоб очі перепочили, і розім’ятися. Практика показує, що регулярні «п’ятихвилинки» допомагають підвищити продуктивність, оскільки мозок перемикається на інші завдання і таким чином відпочиває від рутини.

    Особливості використання ПК дітьми

    Фахівці сходяться на думці, що дітям до 5 років за комп’ютером робити нічого, оскільки зорові органи не сформовані до кінця. Тимчасова регламентація для дітей шкільного віку різниться. Російські лікарі та наукові кадри дотримуються радикальної точки зору і рекомендують батькам першокласників, щоб ті обмежували дозвілля своїх чад за монітором до 15 хвилин в день. Учням середніх класів дозволено грати до півгодини в день, а старшокласникам – до 50 хвилин. У 21 столітті такі нормативи здаються малореальними й навіть смішними.

    А ось прогресивні вчені з Оксфорда вважають, що регулярне спілкування з технікою не шкодить, а, навпаки, розвиває схильність до багатозадачності у дитини. Щодо шкоди здоров’ю дослідники вважають, що він перебільшений, оскільки діти використовують персональний комп’ютер частіше як заміну телевізора, а не тільки в ігрових цілях.

    Проте краще не вирушати з крайності в крайність, а дотримуватися золотої середини. Домовтеся з дитиною про те, що пограти дозволяється тільки після виконання уроків і виконання елементарних обов’язків по дому. Стежте, щоб одноразовий комп’ютерний сеанс не перевищував 45 хвилин. Після цього зробіть з ним зарядку, вийдіть на прогулянку або перекусіть. Головне – жодних гаджетів під час перерви. В іншому, правила роботи за комп’ютером для школярів нічим не відрізняються від норм роботи для дорослих: у приміщенні повинно бути світло і чисто, дитячі меблі відповідає ростовці, а сам дитина зручно і правильно посаджений за столом.