Предмет
Звичайно ж, чоловік виступає в ролі суб’єкта діяльності. Предметом є психіка та закони її розвитку, функціонування, здатність відображати дійсність, виступати в ролі посередника між індивідуумом і світом, соціумом. Важливу роль відіграють закономірності психічних процесів, то, як інформація засвоюється психікою і в підсумку впливає на діяльність і поведінку людини в залежності від його індивідуальних особливостей.
Об’єкти вивчення
Як ми вже побачили з історії психології, наука весь час змінювалася в залежності від різних факторів. Незважаючи на весь прогрес у розвитку, об’єкт концентрації уваги психологів, філософів, науковців і навіть звичайних людей кожен період був різним:
- Саме довгий час, починаючи від 2 тисячоліття до н. е. і закінчуючи XVII століттям н. е.., вчені і мислителі приділяли особливу увагу пізнання душі. Саме вона була об’єктом для вивчення. Варто відзначити, що душа розумілася по-різному: як частина фізичного тіла (у сучасному світі так назвали б психіку людини) або як щось ідеальне, нематеріальне, вічне, ефірне, іноді божественне.
- З XVII ст. по початок XX ст. об’єктом психології виступало свідомість. Релігія не так вже впливова, як у минулі століття, люди стали більш матеріалістичними. Декарт припустив, що свідомість визначає буття, психологію конкретного індивідуума. Також він вважав, що все суб’єктивно і повинно піддаватися сумніву.
- Кінець XIX – початок XX ст. Як раз з розвитком нового відгалуження в психології біхевіоризму – об’єктом стає поведінку людини. Головною формулою прихильників такої теорії було те, що стимул породжує реакцію.
- У 50-ті роки минулого століття психологи нарешті стали акцентуватися на психіці.
