Антагонізм епохи Риб
Основою розвитку й одночасно трагедією епохи Риб виступає незбалансованість її внутрішніх протиріч, викликаних протистоянням знаків Риб і Діви. Риби, з властивою їм високою ступенем неоформленности в своїх проявах, на зовнішньому плані постійно поступаються вкрай формализованному знаку Діви, так що в кінці кінців, як вважають А. Кудрявцев і Ст. Гужов, період Риб практично перекривається впливом Діви.
Протягом усієї доби спостерігалася конфронтація духовності, ідеалізму і містицизму Риб з матеріалізмом і раціоналізмом Діви. Чергові спалахи релігійного фанатизму змінювали періоди атеїзму, широке поширення захоплень містикою – захоплення науковими дослідженнями. Саме в цю епоху виразно проявилося людське прагнення перевірити віру практикою, підкріпивши її матеріальними чудесами і знаменнями.
Проблема епохи полягала в постійному протиставленні науки і релігії, регулярні спроби використання наукових підходів і результатів для спростування релігійних істин. Паралельно з цим не припинялася боротьба всередині релігії, викликана дискусіями і суперечками з приводу релігійних правил і приписів. Антагонізм духовного і тілесного також є виразом цієї боротьби.
Поляризація епохи Риб стала причиною сильної поляризації і в методах пізнання навколишньої дійсності окремими людьми. Стала виразно помітна міжпівкульна асиметрія. Для одних людей характерно переважання правополушарного, образного мислення, для інших – левополушарного, абстрактного мислення. У першому випадку сильніше виявлено вплив знаку Риб, у другому – Діви. Поняття науки і мистецтва чітко розмежовуються між собою. В мистецтво об’єднуються всі знання людства в духовній сфері, повністю відкинуті наукою.
