Навчання в Царському Селі
У 1811 році дванадцятирічний хлопець Олександр за наполяганням рідного дядька, відомого на той час поета Пушкіна Василя Львовича, поступає на навчання в Царськосельський ліцей, де передбачалося навчання дітей вищого дворянського звання. Точні науки майбутньому поетові давались важко, успішність була нижче середньої. Перебуваючи в ліцеї, юнак вперше відкрив у собі талант до поезії.
Поетичний дар був визнаний не тільки товаришами-ліцеїстами, в числі яких були Іван Пущин, Вільгельм Кюхельбекер, але й відомими в літературному світі Державіним, Жуковським, Карамзиным. Перший його вірш «До друга стихотворцу» публікується в журналі «Вісник Європи», в цей же час юного Олександра зараховують до лав союзу поетів нового покоління «Арзамас».
Юність в Санкт-Петербурзі
В ці роки життя Пушкіна відбувається його становлення як поета. В 1817 році, завершивши навчання, Пушкін приступає до обов’язків статського секретаря Колегії іноземних справ Санкт-Петербурга. Але на відміну від своїх однокласників, замість служби він воліє творчість. У період з 1818 по 1820 рік Олександр Сергійович веде бурхливе світське життя: відвідує театри, ресторани, бере активну участь у літературних засіданнях товариства «Арзамас». Саме в цей період він закінчує писати казку у формі поеми «Руслан і Людмила». Не проходить безслідно і спілкування «сина Вітчизни» з декабристами, в результаті якого народжуються один за іншим політичні вірші: «На Аракчеєва», «К Чаадаеву», «Вільність», «Село». Його лояльність до повсталих викликає у влади невдоволення, його вносять до списку як не благонадійного громадянина.
