Сватання
Звільнений із заслання Пушкін живе на дві столиці. Навесні 1828-го на одному зі світських балів він знайомиться з чарівною Наталією Гончаровою. Зробивши їй пропозицію і не отримавши відповіді, поет без узгодження влади їде на Кавказ, де тим часом йде війна з Туреччиною. Це подорож справляє на нього незабутнє враження, яке він передає у віршованих творах «Кавказ» і «Обвал», а також у нарисах «Подорож в Арзрум». Після повернення в північну столицю поетові виноситься від імператора догану за самовільну поїздку і встановлюється постійний нагляд, який триватиме до самої смерті. У 1830 році Пушкін повторно сватається до Наталії Миколаївни Гончарової, і його пропозицію було прийнято.
Перша Болдинська осінь
Після заручин Пушкін відбуває в фамільне маєток батька в Болдіно для вирішення питання спадщини. В сусідньому селі Кистенево батько виділив синові 200 душ кріпаків у вигляді початкового сімейного капіталу. Спалахнула епідемія холери призвела до тривалого карантину, в’їзд до Москви був заборонений, і Олександр Пушкін змушений був затриматися в Болдіно на три місяці.
Саме ця пора року для поета стане піком його творчості. За цей час ним буде написаний ряд унікальних творів: «Казка про попа і працівника його Балду», «Маленькі трагедії», «Повісті Бєлкіна», «Біси», «Елегія», «Прощання» та інші численні вірші.
