Подорож на південь
Плоди твори, в яких поет виявляє ідеї незалежності, свободу думок і поглядів, національний підйом, роблять його відомим в політичних колах. Колосальний успіх має написана ним славнозвісна ода «Вільність». Зростає інтерес до творчості Пушкіна. Це призводить до того, що імператор Олександр I виявляє намір вислати Олександра Сергійовича в Сибір. І тільки високий авторитет і старання Карамзіна і Жуковського рятують його від страшної долі. Наприкінці весни 1820 року Олександра Сергійовича видаляють з Москви, оформляючи посадової переклад на південь. Життя на півдні починається з відпочинку. Разом з родиною героя Раєвського він відправляється на Північний Кавказ, а звідти – в Крим, де кілька тижнів проживає в Гурзуфі.
Життя на узбережжі Чорного моря серед виноградників надихає поета до чергового етапу творчості й глибокого роздуму. У вересні цього року він відправляється в Кишинів, де стає членом масонської ложі. Під час заслання їм написано кілька видатних творів: «Бахчисарайський фонтан», «Гаврилиада», «Кавказький бранець», «В’язень», «Пісня про віщого Олега» і багато інші вірші. Весна 1823 року стала початком роботи над віршованим романом «Євгеній Онєгін», в цьому ж році поета переводять служити в Одесу під керівництвом графа Воронцова. Через рік Олександр Сергійович за проханням самого Воронцова, з яким у нього склалися не зовсім хороші стосунки, був відсторонений від служби. У липні 1823-го звільненого Пушкіна з Одеси відправляють в справжню посилання, під суворе батькове спостереження в село Михайлівське Псковської губернії.
