Засоби виразності
Продовжуючи аналіз «Лівші» Лєскова, зупинимося на художні засоби, які використав автор у своєму творі. По розповіді Лєскова знята п’єса, є балетна версія «Лівші». Але тут відсутня трагічна складова оповіді. Оповідач в «Лівші» дає волю уяві і словесної грі, щоб ще більше роздратувати слухачів. Як один з прийомів для передачі комічної складової використовується гіпербола – колоритний отаман Платов хропе так, що не один англієць в будинку не може заснути. Англійська блоха з чистої сталі танцює контрданс, і її не можна побачити неозброєним оком.
На уроках літератури в 6 класі аналізу твору Лєскова «Лівша» приділяється достатньо часу. Детально вивчають характер та вчинки героїв, авторський задум, засоби виразності, які використовував автор. Зупинимося на них більш докладно. Прикладом використання гіперболи служить і повернення Платова з Дону в Тулу: опис нетерплячості козачого отамана і роботи тульських майстрів, подковавших блоху і написали своє ім’я на підкові. Гра письменника з мовою в цьому оповіданні заходить значно далі, ніж в інших творах, – це свято неологізмів і барокових обертів. Як зауважив А. Волинський: «Весь розповідь представляється набором блазнівських виразів».
Лєсков використовує тут багато прийомів, в тому числі і поєднання двох слів, які звучать однаково, але мають різний зміст. В основі цього прийому лежить схильність простого народу переробляти незнайомі або іноземні слова так, щоб було зрозуміло. Крім цього, в «Лівші» зустрічаються словесні нісенітниці: «ногавочки» – шкарпетки, «вітряна нахлобучка» – башлик від вітру. В оповіданні переважають просторічні вирази, дивні словосполучення, діалектизми.
