Правдива реальність
Народне життя теж не назвеш втішною. Платов з козаками звертається жорстоко і безкарно чинить свавілля. Б’є Лівшу і обробляється вибаченням. Лівшу кинули перед поліцейською дільницею, він довго лежав на морозі, потім його напівроздягненого возили з лікарні до лікарні, і нарешті привезли в лікарню для бідних. Автор показує, в якому невігластві животіє народ, знаходиться в полоні своїх забобонів і звичаїв. Лєсков писав, що хотів спочатку зобразити Лівшу як символ російського народу з усіма його недоліками і достоїнствами: кмітливістю і винахідливістю.
Завершуючи аналіз «Лівші» Лєскова, підведемо підсумок – чи вдалося автору здійснити свій задум? Чи зміг читач його зрозуміти? Ймовірно, так. Багато дивовижних речей створив неписьменний народ, не знаючи арифметики, тільки Псалтир та сонник. Лівша схожий на птаха, яка занадто близько підлетів до сонця і опалила крила. І російський народ не здатний скористатися своїми талантами не тільки з-за неуцтва, але й тому, що їм володіє почуття переваги. А здоровий глузд і розсудливість – поняття західні. В «Лівші», автор каже, що у російської людини дві чіпкі звички, в’їдаються в кров: пияцтво і фанфаронство.
«Оповідь про лівшу» не можна назвати ні памфлетом проти російського народу, ні відверто націоналістичним твором. Лєсков талановито представив тут живий і правдивий образ реальності.
