Розвиток уяви і творчості в дитячому віці

Сьогодні багато батьків, на превеликий жаль, недооцінюють важливість розвитку у дитини такого психічного процесу, як уява. Мами і тата, як правило, переживають лише за здоров’я дітей та їх підготовку до школи. Звичайно, дбати про те, щоб малюк ріс міцним та витривалим, просто необхідно. А ось що стосується другого питання, то тут батьки часом перегинають палицю. Вони починають навчати своє чадо мало не з пелюшок, перетворюючи все те, що знаходиться навколо нього, в своєрідну школу. Життя маленького чоловічка в такому випадку починає підкорятися практично однієї задачі. Його починають готувати до школи, причому дорослі прагнуть зробити це якомога краще. На жаль, подібний підхід не виправдовує себе. На сьогоднішній день все більша кількість дітей відрізняються начитаністю, умінням користуватися комп’ютером, вони володіють багатьма знаннями, але при цьому психологічно зовсім не готовими до ролі учнів.

А справа все в тому, що провідною діяльністю для дошкільнят є гра, під час якої у них розвивається така здатність, як уява. І якщо малюк у своєму віці недоиграл і недофантазировал, то навчання в школі буде даватися йому з працею. Адже готовність до освітнього процесу – це не сума якихось навичок, умінь і знань. Вона виражається в ланцюзі психічного розвитку, що призводить до появи «розумних» емоцій і здатності передбачати результат тих або інших подій, вийшовши за їх межі.

Роль уяви

Що ж означає це поняття? Під уявою розуміється здатність людини до створення нових образів, які виникають на основі спогадів про різних почуттях, відчуттях і пережиті події. Той, хто здатний на це, бачить світ широко і різноманітно. Уява безпосередньо пов’язана з пам’яттю та емоціями, а також з сприйняттям всього навколишнього. Саме тому розвиток цієї здатності надає великий вплив на загальне становлення особистості.

Уява, представляючи собою визначену форму психіки, знаходиться між сприйняттям і мисленням. При цьому воно продовжує залишатися відокремленим від цих двох процесів. Варто відзначити, що уява – це явище абсолютно необхідне. Справа в тому, що результатом даного процесу є всі культурні досягнення, якими володіє людське суспільство. І в цьому вже спостерігається зв’язок уяви з творчістю.

Подібний процес, крім того, тісно пов’язаний з пізнанням. Останнього без цієї здатності взагалі бути не може. Адже вивчити який-небудь матеріал без того, щоб створити уявні образи, просто неможливо. Звідси ж випливає і зв’язок уяви з логічним мисленням. Деколи раціональний підхід до вирішення завдання безсилий. В такому випадку людина повинна включити свою уяву. Воно дозволить йому добудувати відсутні деталі. Подібні вигадані елементи будуть існувати до тих пір, поки не виявляться справжні зв’язку. Таким чином, уява є прекрасним стимулом логічного мислення.

Функції уяви

Як бачимо, здатність людини створювати уявні образи надзвичайно важлива для його життя. Це також стає зрозумілим і при вивченні п’яти функцій уяви. Серед них:

  • Уявлення дійсності образів і їх використання при вирішенні поставлених завдань. Подібна функція має безпосередній зв’язок з мисленням і органічно входить до нього.
  • Регулювання різного роду емоційних станів. Розвиток уяви і творчості дозволяє людині частково задовольняти багато своїх потреб, знімаючи при цьому виникає напруженість.
  • Безпосередню участь в довільному регулювання пізнавальних дій і станів, у тому числі уваги й сприйняття, мовлення, пам’яті та емоцій. Людина, яка викликає в своєму розумі ті чи інші образи, здатний звернути увагу на потрібні події. Завдяки цьому у нього виникає можливість управління висловлюваннями, спогадами і сприйняттям.
  • Формування індивідуального плану дій, який створюється у розумі за допомогою маніпуляції образами.
  • Програмування та планування діяльності, а також оцінка процесу реалізації і його правильності.
  • Батьки, які допомагають дитині розвинути її уяву разом з іншими здібностями, значно підвищують шанси чада знайти своє місце в майбутньому. І це напрям має неодмінно прийматися до уваги під час занять з дітьми.

    Види уяви

    Психологами виділяється три види цієї здатності, кожен з яких залежить від способу його формування. Отже, уява буває:

  • Відтворює. У цьому випадку формування образу відбувається на основі інформації, отриманої з самостійно прочитаної книги або почутої історії.
  • Творчим. У цьому випадку дитина фантазує тільки за допомогою свого розуму, не спираючись на які-небудь події і факти. Подібний вид уяви є самим продуктивним. Його розвитком і слід займатися батькам і вихователям.
  • Некерованим. При наявності такого уяви дитина не тільки створює в своїй уяві певні образи, але і сам починає «жити» в придуманому їм світі. При цьому малюк намагається всіма силами довести реальність своїх фантазій. Подібний вид уяви нерідко можна спостерігати у дітей, які живуть у проблемних сім’ях.
  • Механізм уяви

    Розглянутий процес психологи відносять до вкрай складним. Починається він з сприйняття внутрішніх і зовнішніх складових, що лежать в основі досвіду людини. Далі отримана інформація проходить непросту переробку. Все складне ціле поділяється на частини. Одні з них зберігаються в пам’яті, а інші забуваються. Такий процес носить назву дисоціації. Далі отримані дані піддаються деяким змінам. Вони являють собою збільшення або зменшення обсягів вражень. Наступний етап полягає в асоціації, тобто в об’єднанні змінених елементів. На закінчення дії механізму уяви являють собою приведення комбінації окремих образів в систему. Це і дозволяє вибудувати досить складну картину.

    Уява як основа творчості

    Вся діяльність людини поділяється на два види, кожен з яких має свої особливості. Перший з них – репродуктивний, або відтворює. Другий вид діяльності – комбінує.

    Відтворювальна робота являє собою колишній досвід людини, який забезпечує його пристосованість до стійким і звичних умов життя. Цілком реальною дана діяльність стає завдяки пластичності мозку, речовина якого змінюється і зберігає в собі сліди такого впливу.

    При комбинирующем, або творчій поведінці людини, на перший план виходить створення нових образів і елементів. Це дозволяє людям змінювати своє сьогодення і творити майбутнє. Саме така творча діяльність, в основі якої лежить комбінує спроможність мозку, в психології носить назву уяви. А при створенні нових, але в той же час казкових, нереальних ідей, неможливих об’єктів і ситуацій, вона іменується фантазією.

    Уява і творчість є поняттями нероздільними. Створення нових образів та ідей проявляється практично у всіх сторонах життя людини. Воно робить можливим технічна, наукова і художня творчість. Саме тому варто спростувати те визначення уяви, що існує на життєвому рівні. Адже найчастіше воно вважається тим, що в реальності не несе в собі абсолютно ніякого практичного значення.

    Поняття творчості

    Що ми говоримо про обраних людей, геніїв, плодами праць яких стало створення великих художніх творів, серйозних наукових відкриттів, а також винаходів, що дозволили провести удосконалення техніки? Ми вважаємо їх творчими людьми. Однак ця здатність присутня не тільки в описаних випадках. Творчість має місце всюди, де людина уявляє, комбінує і, змінює що-небудь або створює нове. І неважливо, великими чи виявляться результати його діяльності чи ні. Адже величезна частина всього того, що створено людством, складено з крупиць індивідуальних елементів фантазії, уяви і творчості великої кількості людей. Зрозуміло, створення великих шедеврів залишається прерогативою геніїв. Однак уява і творчість все ж вважаються тими здібностями людини, без яких він не зможе існувати. Причому вони просто необхідні людям у їх повсякденному житті.

    Цікаве:  Ігротерапія для дошкільнят: цілі, методи та засоби

    Проявляється уява і творчість у дитячому віці. Особливо яскраво це стає помітно при спостереженні за іграми дошкільників. Адже кожна дитина при цьому використовує творчу переробку раніше пережитих їм вражень. Він комбінує отриману мозком інформацію і будує з неї нову дійсність, яка повністю відповідає всім потягам і запитам маленької людини. Саме в умінні створення побудови і комбінування старого в нових сполученнях і знаходять свої прояви творчість і уяву дошкільнят.

    Прийоми створення нових ідей

    Які відмінні особливості уяви та творчості? Ними є їх прийоми, тобто способи, з допомогою яких створюються нові образи.

  • Аглютинація. Цей спосіб являє собою з’єднання разом різних частин, які неможливо уявити поруч у повсякденному житті. Прикладом поєднання уяви і творчості є такі класичні персонажі казок, як людина-птах, чи людина-звір.
  • Гіперболізація. Подібний спосіб мислення в уяві і творчість являє собою парадоксальне зменшення або збільшення або всього предмету, або окремих його частин. Такий прийом нам відомий за деякими казковим персонажам, серед яких Гуллівер, Карлик Ніс, а також Хлопчик-з-пальчик.
  • Схематизація. Даний спосіб створення фантазійних образів представляє собою злиття окремих подань, до повного згладжування їх відмінностей. Прикладом тому може служити будь-схематичне зображення.
  • Типізація. Для даного способу мислення і уяви в творчості характерне виділення якогось суттєвого факту, який повторюється в однорідних явищах та втілений в окремо взятому конкретному об’єкті. Прикладом можуть служити уявлення про професійних образах лікаря, робітника і т. д.
  • Акцентування. У цьому випадку роль уяви в творчості полягає в особливому підкресленні певних ознак, властивостей і рис об’єкта, виділення якоїсь деталі або частини. Класичний приклад цього способу – карикатура і шарж.
  • В основі створення образів завжди лежать аналогія і синтез. Перше з цих двох понять часом буває ступінчастим, віддаленим, безпосереднім або близьким. Наприклад, якщо розглядати форму літака, то він нагадає ширяючу птицю. Така аналогія є близькою. Космічний корабель відноситься до віддаленого увазі даного поняття. У цьому випадку має місце аналогія з морським кораблем. Синтез ж служить специфічним узагальненням при створенні цілісного і складного образу.

    Изодеятельность

    Велика роль уяви в дитячому творчості. Саме тому робота над його розвитком стає одним з основних напрямків діяльності ДНЗ. Найчастіше розвиток уяви і творчості дітей здійснюється на заняттях з малювання. Тут дітям пропонується:

    • зобразити свою мрію або настрій, яке було протягом дня;
    • намалювати друзів, сім’ю, себе, а також те, що дитина вважає в своєму житті самим цікавим, важливим, коханим, чарівним і загадковим;
    • придумати, а після зобразити по точок, ліній і дуг з використанням геометричних форм різні фігури фантастичних рослин і тварин, а також придумати їх назви.

    Дитяче малювання викликає інтерес дослідників вже більше століття. Зображення, зроблене дитиною, ретельно вивчається представниками різних наук. Мистецтвознавці прагнуть знайти в ньому витоки творчості. Психологами робляться спроби зазирнути у своєрідний внутрішній світ маленької людини. Педагогами з дитячим зображень підшукуються оптимальні шляхи передачі знань, які сприяли б всебічному розвитку особистості.

    Що ж являє собою малювання? Насамперед, воно є найбільш доступним засобом самовираження. Діти зображують на папері те, про що вони думають, вкладаючи в картинку своє ставлення до навколишнього світу. Таким чином, малювання можна вважати не тільки забавою, але і творчою працею, який підключає м’язової-сенсорні, рухові і зорові аналізатори. Крім того, такі заняття розвивають увагу та мова, пам’ять і дрібну моторику. Вони навчають дитини аналізувати і думати, порівнювати і порівнювати. При цьому чудово розвивається в дитячому віці уява і творчість приносить дитині радість.

    А починається все з звичайних каракуль. Їх малюк ставить на папері, маніпулюючи олівцями при наслідування дій дорослих. Дещо пізніше рухи дитини стають більш різноманітними і точними. Він починає усвідомлювати функцію олівців.

    Після того як збільшується роль уяви в творчості малюка, він починає зображати придумані їм об’єкти. Дещо пізніше, завдяки впливу дорослих людей, на папері починають з’являтися зображення машин і квітів, дерев і будинків. Уява і творчість дітей переходять на новий рівень. Діти відсторонюються від шаблонів і починають зображати те, що їм особливо цікаво. Це можуть бути об’єкти фантастичного світу (принцеси, феї, чаклуни тощо), а також предмети з реального життя.

    Варто відзначити, що ті якості, якими володіє уяву, а саме оригінальність і яскравість, стійкість, широта і довільність, виникають зовсім не спонтанно. Вони формуються за умови постійного впливу на дитину з боку дорослих. Подібна робота з розвитку дитячого уяви і творчості повинна бути спрямована на збагачення й уточнення сприйняття дитиною навколишнього світу. Дорослі не повинні нав’язувати дітям готових тем. Їм потрібно допомагати малюкові знайомитися з дійсністю, що дозволить розвинути здатність оперування образами для створення нових ідей.

    Завдяки використанню різних видів уяви уява і творчість до шкільного віку повинні вийти на якісно новий рівень. У цей період дитині необхідно відрізнятися наявністю таких психічних утворень, як рефлексія, внутрішнє планування дій і довільність. Завдяки цим якостям у дітей виникає новий вид уяви – довільна створення нових ідей з одночасним присутністю творчої переробки наявних уявлень.

    Отримання життєвого досвіду

    Розвитку уяви малюка, а, отже, і його творчої діяльності, допоможе багата палітра пережитих їм вражень. А для цього дорослим необхідно:

    • давати дитині пробувати нові аромати і смаки;
    • урізноманітнити його тактильні відчуття;
    • ходити з малюком у музеї, на вистави та концерти;
    • подорожувати;
    • виїжджати на природу;
    • грати на будь-яких підручних інструментах (ложки, каструлі тощо).

    Читання

    Розвитку уяви допоможуть і розповіді дорослого про пригоди і далеких країнах, про життя людей і т. д. Коли дитина слухає читання батьків або вихователів, він починає фантазувати, уявляючи собі портрети героїв книги, сюжет оповідання, країни, де відбуваються описувані події, і збагачує власний запас образів і слів.

    Крім прослуховування казок та оповідань дитині необхідно давати можливість самому писати історії. Малюк повинен вчитися створювати своїх персонажів і вигадувати сюжети. А якщо він при цьому стає головним героєм таких розповідей, то це обов’язково зміцнить почуття власної значущості.

    Ігри

    Це один з найкращих видів діяльності дітей, сприяє розвитку творчої уяви. Ігри можуть бути різними, але особливо дорослим слід заохочувати їх у тому випадку, коли дитина в якості основних героїв використовує вигаданих персонажів. Це може бути, наприклад, лицар або чарівник. Такий герой дозволить малюкові відчути себе могутнім і сильним, усвідомивши при цьому, що він може бути тим, ким побажає. Такі ігри, крім усього іншого, чудово розвивають самоконтроль. Адже правила придумуються самою дитиною, яка після неухильно їх виконує.

    При створенні та відтворенні вигаданих ситуацій малюки вчаться творчо мислити і починають вирішувати виникаючі проблеми. Численними дослідженнями було доведено, що діти, які мають багату уяву, по мірі свого дорослішання завжди знаходять ідеї, які дозволяють їм справлятися з непередбаченими обставинами, знаходити вихід із складної ситуації і творчо підходити до вирішення поставлених завдань.