Питома сепаратизм
Удільні князі, а також місцева знать – бояри – з плином часу стали руйнувати фундамент під державним будівлею своїми сепаратистськими діями. Хоча їх прагнення стати більш незалежними від Великого князя зрозуміло, адже центр розвивався за рахунок інших районів держави, часто фактично ігноруючи їх нагальні потреби. Однак негативною стороною такого прагнення до незалежності стало небачене прояв егоїзму з обох сторін, що призводило зрештою до анархічних настроїв. Ніхто не хотів поступатися своїми інтересами – ні Київський князь, ні удільні князі.
Часто такі інтереси носили характер конфронтаційних, і засобами розв’язання конфліктів ставали прямі зіткнення, змови, підступи, інтриги, жорстокі війни, братовбивство. Це неминуче призводило до подальших міжусобиці, суперечок за землі, торговельні вигоди, князівські титули, спадщини, міста, данини – одним словом, за важелі впливу і панування – владні та економічні.
