Держава Русі періоду феодальної роздробленості
Із сказаного видно, що феодальна роздробленість сприяла завоювання Русі татаро-монголами, а це завоювання, в свою чергу, сприяло консервації на тривалий період феодального характеру економіки, посилення відособленості руських земель, ослаблення західних і південних князівств. Як результат, вони стали частиною Великого князівства Литовського – ранньофеодальної держави, яка виникла в XIII столітті. В часі картина входження виглядала наступним чином:
- У кінці XIII ст. – Турово-Пінське і Полоцьке князівства.
- У середині XIV ст. – Волинське.
- У 2-й половині XIV ст. – Чернігівське й Київське.
- На початку XV ст. – Смоленське.
У підсумку російська державність (перебувала під сюзеренітетом Золотої Орди) збереглася лише на Володимиро-Суздальській землі, а ще в Муромській, Рязанської і Новгородської.
Саме Північний Схід Русі, починаючи приблизно з 2-ї половини XIV століття, став ядром утворення Російської держави. Це поклало початок відходу від старої політичної структури, характеризовавшейся наявністю самостійних князівств Русі в період феодальної роздробленості. Як вже було сказано, вони керувалися різними представниками роду Рюриковичів, а в їх склад входили васальні, більш дрібні князівства.
