Лаккі і Поццо
Продовжуємо короткий зміст п’єси Беккета «В очікуванні Годо». Лунає пронизливий крик, вони в страху притиснулися один до одного. Заходить Лаккі, несе валізу, складаний стілець, кошик з їжею і пальто. Слідом йде Поццо, тримаючи його за мотузку, клацає батогом і підганяє Лаккі, сварячись, на чому світ стоїть. Естрагон його запитує, не Годо він. Поццо відповідає, що не знає ніякого Годо, він подорожує і радий зустріти таких же, як він. Велить Лаккі подати стілець. Він ставить на землю кошика і валізу, розкладає стілець, і знову бере в руки свою поклажу.
Волоцюги дивуються, чому б не покласти речі на землю. Поццо приймається за курчати, з’ївши його, розкурює люльку. Естрагон цікавиться, чи потрібні йому кісточки від кури. Поццо каже, що вони належать його слузі, якщо Лаккі відмовиться, то він зможе їх взяти. Естрагон підбирає залишки їжі. Володимир дорікає Поццо в жорстокості. Естрагон з Володимиром збираються піти, але їх зупиняє Поццо, говорить, що якщо вони підуть, то як зустрінуться з Годо.
