Семюель Беккет, В очікуванні Годо: короткий зміст та відгуки

Повернення Поццо й Лаккі

Володимирові на очі попалася капелюх Лаккі, і вони стали приміряти його капелюх і свої, передаючи їх один одному. Вирішили пограти в Поццо й Лаккі, але раптом помітили, що хтось іде. Вони сподіваються, що це Годо. Але з іншого боку теж хтось іде. Вони сховалися, але ніхто так і не приходить. Не знаючи, чим зайнятися, Володимир з Естрагоном то миряться, то сваряться. Входять Лаккі і Поццо. Лаккі несе ті ж самі речі. Але Поццо осліп, і мотузка на шиї Лаккі значно коротше. Він падає, Поццо – слідом за ним. Володимир з Естрагоном стоять розмірковують, на яких умовах їм можна допомогти.

Цікаве:  Сергій Тармашев: «Древній. Корпорація»

Поццо говорить, що дасть за допомогу сто франків, потім двісті. Володимир намагається допомогти, але падає сам. Естрагон погоджується допомогти за умови, що вони з Володимиром відразу ж підуть. Поццо відповзає, але Естрагон вже забув, як його звуть. Поццо кличе на допомогу. Володимир з Естрагоном піднімаються. Естрагон намагається піти, але приятель нагадує, що вони чекають Годо. Волоцюги допомагають стати Поццо. Він не може стояти на ногах, вони підтримують його. Дивлячись на небо, вони довго сперечаються, день зараз чи ранок, схід або захід.