Звернемося до класиків
В літературі це слово зустрічається досить часто, особливо у класиків. У розмовній мові практично відсутня.
І раптом… легка, як тінь нічна,
бела,як ранній сніг пагорбів,
виходить жінка нагая
і мовчки сіла біля берегів ( А. С. Пушкін).
Стилістичний відтінок слова нагий більш піднесений, ніж слова голий, тому у віршах і прозі автори схильні використовувати саме його.
Досить часто вона використовується письменниками в значенні бідний, бідний.
Велика, кажу, чеснота — одягати голих жебраків. (Т. Зв.Терещенко)
У Н.А. Некрасова в поемі «Кому на Русі жити добре», навіть є персонаж Яким Нагий — це підневільна селянин. Він жебрак і вічно голодний. Його прізвище — яскравий художній прийом, значення слова нагий — це символ селянства того часу.
У М. Ю. Лермонтова, А. С. Пушкіна, Ф. В. Тютчева, А. А. Фета та інших поетів золотого століття російської літератури зустрічається слово нагий як в переносному, так і в прямому значенні. Найбільш часто, мабуть, в описі природи.
