Природа прав користувача
Питання її визначення в даний час вважається дискусійним.
Можна припустити, що після передачі майна орендар стає володарем речового права. Воно визначається як можливість використовувати індивідуально-визначену річ у своїх інтересах незалежно від сторонніх суб’єктів.
Якщо говорити про оренду, експлуатація майна, як, власне, і володіння здійснюється незалежно від інших осіб, в число яких входить і власник, і без їх участі і допомоги. Ці суб’єкти несуть обов’язок лише в невчиненні дій, що створюють перешкоди орендареві у користуванні майном.
Існує і протилежна позиція. При її обґрунтуванні в якості доказів називають терміновість оренди і можливість довільно обмежити обсяг прав. Однак думка про те, що правочин, що випливає з угоди, передається орендарю на час, виключає речове-правовий характер, навряд чи можна вважати вірним. Безстроковість не можна розглядати в якості ознаки майнового права, оскільки вона властива не усім його видами.
Орендна угода передбачає виникнення двох паралельно існуючих, самостійних правовідносин, у яких бере участь орендар: зобов’язального й речового.
