Окремий синдром
З відкриттям і удосконаленням нейровизуальных методів діагностики з’явилася можливість виявляти у дітей вогнища мозкової речовини, уражених эпиактивностью. Саме ці нові підходи і дані, отримані на їх підставі, що послужило причиною відмови розглядати синдром Веста як генералізованої форми епілепсії. З цього моменту його стали відносити до розряду епілептичної енцефалопатії. Таким чином, даний вид форми епілептичної енцефалопатії виділили в окремий синдром для дитячого віку. Для дорослих пацієнтів вона стала носити назву синдрому Леннокса – Гасто.
Згідно зі статистичними даними поширеність такої форми епілепсії (синдром Веста) серед дітей з зафіксованими розладами мозку становить близько 2 %, а серед дитячих епілепсій діагноз становить приблизно 25 % від усіх випадків. Частота захворюваності – 2-4 хворих на 10 000 новонароджених дітей. У хлопчиків захворювання виявляється частіше, ніж у дівчаток. У 90 % випадків синдром проявляє себе до року, пік захворювання припадає на вік від 4 до 6 місяців. До трирічного віку спазматична симптоматика або зникає зовсім, або перетікає в інші форми епілепсії.
