Причини
Приблизно в 10 % випадків причину захворювання встановити не можна, але при цьому має місце генетична схильність, оскільки сімейний анамнез дозволяє виявити наявність подібної епілептичної симптоматики.
Є також ряд припущень про зв’язок виникнення патології з вакцинацією, а саме з щепленням АКДП. Однак наявність такого зв’язку не є доведеним фактом. Цілком можливо, що має місце простий збіг календарного часу щеплення і віку, в якому найбільш характерні первинні ознаки синдрому Веста.
Патогенетичний механізм інфантильних спазмів у сучасній медицині має поки лише гіпотетичні обґрунтування. Згідно однієї точки зору, синдром Веста є наслідком дисфункції серотонінергічних нейронів. Походження цієї гіпотези грунтується на наявності низького вмісту гормону серотоніну і його метаболітів.
Точні причини синдрому Веста до кінця не вивчені.
Існує також імунологічне обґрунтування, яке стверджує наявність взаємозв’язку між активованими В-клітинами і недугою.
Окремо варто відзначити теорію про залежність патології та порушень функціонування мозку та надниркових залоз. Підставою для такого припущення є позитивний результат лікування синдрому Веста за допомогою АКТГ.
Деякі вчені бачать причину синдрому в надмірному продукуванні збуджуючих синапсів і проводять коллатерелей, які обумовлюють підвищений рівень збудливість кори головного мозку, а фізіологічний для дитячого віку недолік мієліну обумовлює асинхронну картину ЕЕГ.
У міру дорослішання дитини і розвитку її головного мозку рівень мієліну зростає, що веде до помітного зниження його збудливості. Відповідно, картина спазматичних проявів помітно згасає: вони або зникають, або перетворюються в патологію Леннокса – Гасто.
Розглянемо основні симптоми синдрому Веста.
