Розв’язувані задачі
Технічна творчість – це процес, у ході якого:
- відбувається підготовка дитини до майбутньої трудової діяльності;
- розвиваються самостійність, активність, творче мислення, просторова уява, критичність (уміння оцінювати конструктивні особливості пристроїв);
- формується інтерес до винахідництва;
- засвоюються знання з фізики, математики, інформатики і т. д.;
- виховують працьовитість, відповідальність, цілеспрямованість, терпіння;
- формується вміння працювати із кресленнями, науковою літературою, а також навики користування вимірювальними приладами, інструментами, спеціальними пристосуваннями;
- зростає самооцінка дитини, з’являється гордість за свою працю.
Виникаючі проблеми
У часи СРСР багато уваги приділялося технічній творчості молоді. Перші секції авіамоделювання виникли ще в 20-ті роки XX століття. Поступово розширювався коло діяльності. Школярі включалися у позанавчальну діяльність, конструювали ракети і сільськогосподарські машини, електроприлади і автоматику. Аматорські гуртки діяли повсюдно. Відкривалися клуби та станції юних техніків, проходили виставки і конкурси, на яких учні здобували нагороди. Багато конструктори і новатори відвідували подібні заняття в дитинстві.
Однак з початком перебудови більшість закладів технічного напряму перестало функціонувати. Позначилося насамперед відсутність фінансування. Адже технічна творчість вимагає спеціального устаткування, матеріальна база застаріває, виходить з ладу. Досі багато гуртки існують лише завдяки зусиллям педагогів-ентузіастів. Недолік сучасного устаткування веде до зниження якості послуг. Тим часом попит на них залишається стійким. Сьогодні в регіонах це питання намагаються вирішити на місцевому рівні. Іншою проблемою є те, що технічна творчість перестало бути доступним для учнів з сімей з низьким достатком.
