Підводимо підсумки
Застосування в роботі технології творчих майстерень дозволяє вчителю вибирати інтенсивні методи розвитку та навчання. Педагог не просто повідомляє знання як незаперечну істину, а створює такі умови, при яких дитина вибудовує свій власний освітній простір.
Учитель не є авторитарним наставником, він талановитий скульптор, який ставиться з повагою до школярів.
Технологія, яка з’явилася в європейській педагогіці наприкінці минулого століття, має серйозну психологічну основу. Школярі вчаться самостійно здобувати знання, формулювати свою позицію, обґрунтовувати обрану точку зору.
В рамках проведення майстерень у вчителів з’являється питання про уміннях, знаннях, навичках. Суть технології полягає в тому, що мета і завдання діяльності на уроці діти формулюють, а не педагог. Спільними зусиллями учасники освітнього процесу висувають гіпотезу на конкретному уроці, а в кінці заняття роблять висновок про її результативності. Така інноваційна педагогічна технологія не передбачає традиційної передачі значного обсягу знань від вчителя школярам. Вітчизняні психологи, зокрема, Н. Ф. Тализіна, переконана в тому, що не можна засвоїти знання, якщо вони не передбачають активних дій з боку учня. Якість засвоєння ЗУН залежить від різноманіття видів діяльності, обираних в ході уроку педагогом для своїх вихованців.
Діяльність, пов’язана з виконанням завдань у рамках майстерні, передбачає концентрацію пізнавальних сил-мислення, пам’яті, уяви. Особливість цієї технології полягає в тому, що дітям пропонується об’ємна формулювання, в якій багато невизначеності і недомовленості. Саме такий підхід передбачає творчий пошук правильного рішення самими школярами. Хлопці не тільки визначають мету діяльності, вони вибудовують алгоритм дій, підбирають теоретичну базу для досягнення поставленого завдання.
