Теорема Котельникова: формулювання, історія і особливості

Багатоканальний електрозв’язок

Теорема Котельникова лежить в основі багатоканального електрозв’язку. При дискретизації та передачі імпульсів період між імпульсами набагато більше їх тривалості. Це означає, що в проміжках імпульсів одного сигналу (це називається шпаруватість) можна передавати імпульси іншого сигналу. Були реалізовані системи на 12, 15, 30, 120, 180, 1920 мовних каналів. Тобто по одній парі проводів можна передати одночасно близько 2000 телефонних розмов.

На підставі теореми Котельникова, простими словами можна сказати, виникли практично всі сучасні системи зв’язку.

Гаррі Найквіст

Як це іноді буває в науці, вчені, які займаються подібними проблемами, приходять майже одночасно до однакових висновків. Це цілком закономірно. Досі не вщухають суперечки, хто відкрив закон збереження – Ломоносов або Лавуазьє, хто винайшов лампу розжарювання – Яблочкин або Едісон, хто винайшов радіо – Попов або Марконі. Цей список можна продовжувати без кінця.

Цікаве:  Теорія Скіннера: зміст, основні тези, особливості

Так, американський фізик шведського походження Гаррі Найквіст в 1927 р. в журналі “Певні проблеми телеграфної передачі” опублікував свої дослідження з висновками як у Котельникова. Його теорему іноді називають теорема Котельникова-Найквіста.

Гаррі Найквіст народився в 1907 році, захистив дисертацію в Єльському університеті, працював в лабораторії Белла. Там займався проблемами теплового шуму в підсилювачах, брав участь у розробці першого фототелеграфа. Його праці стали основою для подальших розробок Клода Шеннона. Найквіст помер у 1976 р.