Сучасний етап теорії підприємництва
В останній чверті 20 ст. в країнах з високим рівнем розвитку економіки значно зросла роль наукомісткого бізнесу. Це призвело до підприємницького буму. Дане явище виразилося у значному збільшенні кількості малих підприємств.
Теорія підприємництва і практика стали йти рука об руку. Дослідження економістів перемістилися в основному в менеджмент. Велике значення при цьому набула сучасна теорія підприємництва Майкла Портера, а також Пітера Друкера. Автори цих розробок вказали на позитивний вплив інноваційного підприємницького менеджменту на підтримання конкурентоспроможності фірми.
У зв’язку з посиленням значення великих корпорацій підприємництво стало змушене вирішувати нові проблеми. Відомим американським економістом Дж. Гэлбрайтом був висунутий теза про те, що в подібних компаніях влада за великим рахунком належить топ-менеджерам. Але вони при цьому прагнуть не до максималізації прибутку, а до підвищення бонусних виплат і заробітної плати.
Професором Гарвардської школи бізнесу Х. Стівенсоном було проаналізовано співвідношення влади адміністратора та підприємця. Він зазначив, що підприємництво є наукою управління, суть якої полягає в гонитві за можливостями без всякої оглядки на що знаходяться в даний момент під контролем ресурси. У цьому і полягає відмінність бізнесмена від адміністратора.
