Структура твору, який відбив реалії свого часу
Це написане в Новгороді твір, унікальне за своєю формою і змістом, і побудовано таким чином, що кожна з п’яти вхідних у нього частин присвячувалася життя і діяльності певного історичного обличчя, добре відомого авторові. Першими його героями стали государ Іван Грозний і змінив його на троні син – цар Федір Іоаннович. Після них автор переходить до опису правителів періоду Смути: Бориса Годунова, Лжедмитрія I і Василя Шуйського.
Завершується все твір ще однією главою, яка є коротким викладом всіх попередніх. Вона відома під назвою «Літописець коротко», й, не вказуючи безпосередньо на причини Смути в Росії, змушує читача задуматися про роль кожного з описаних вище політичних діячів до катастрофи, що вибухнула.
Характерні особливості літературного стилю твору
У своєму творі автор вдається до вельми витиеватому мови і дещо ускладненою формою викладу. Наповнений виразами, характерними для давньоруських літописів, текст «Временника» Івана Тимофєєва гранично складний для сприйняття. У той же час безсумнівною заслугою упорядника є опис тих подій, свідком яких він був, а в тих випадках, коли це робилося з чужих слів – вказівка на конкретне джерело інформації.
Аналіз структури «Временника» В. Тимофєєва і цілого ряду його літературних особливостей дозволяє дослідникам стверджувати, що це твір навряд чи можна віднести до жанру історичної повісті. Подібний висновок випливає з відсутності в ньому послідовної передачі подій того періоду. Значно більшою мірою автора цікавлять характеристики яскравих особистостей, що зіграли ключові ролі в період Смути.
