Затримання – це що таке? Поняття, підстави для затримання, порядок та правила процесу

Підстави для звільнення громадянина

Вони закріплені у статті 94 КПК. Згідно з нормою, підозрюваний має бути звільнений за постановою слідчого або дізнавача, якщо:

  • Підозра у причетності особи до злочину не підтвердилося. У такій ситуації припиняється кримінальне переслідування, а особа набуває право на реабілітацію.
  • Затримання було здійснено з порушенням положень статті 91 КПК. До прикладу, слідчим були штучно створені умови для позбавлення громадянина волі переміщення за допомогою кваліфікації його дій “із запасом”, завищена тяжкість посягання до такого ступеня, що стало можливим призначення особі покарання у вигляді тюремного ув’язнення. Дане підставу для звільнення вважається проявом визнання нікчемності незаконних рішень та актів. Воно тягне їх скасування і юридичну недійсність результатів протиправних процесуальних дій. Громадянин, звільнений з цієї підстави, має право вимагати компенсацію шкоди, завданої незаконним затриманням. Разом з тим, за ним зберігається статус підозрюваного до припинення кримінального переслідування.
  • Цікаве:  Недобросовісна реклама - визначення, види та особливості

    Буває і так, що підстави для висновку суб’єкта під варту відсутні. У такому разі підозру з громадянина не знімається. Як правило, воно трансформується в обвинувачення. Відповідно, щодо особи виноситься постанова про притягнення його до виробництва в статусі обвинуваченого, а також про обрання іншого запобіжного заходу (наприклад, взяття підписки про невиїзд).

    Після закінчення двох діб з моменту фактичного затримання особа має бути звільнена, якщо воно не було укладено під варту або судом не було продовжено термін його затримання за правилами, закріпленим пунктом 3 частини 7 статті 108 КПК. Судова інстанція може збільшити тривалість позбавлення суб’єкта свободи переміщення до трьох діб для надання учасниками виробництва додаткових доказів необґрунтованості або обґрунтованості приміщення особи під варту. У відповідній постанові мають бути вказані час і дата, до яких здійснюється продовження.