Розквіт літературної творчості
Протягом дванадцяти років були написані романи, які прославили автора не тільки в Росії, але і за її межами. Це твори «Війна і мир» і «Анна Кареніна». Виходу першого передувала робота над «Декабристами». Цей роман так і не був закінчений.
У 1861 році в журналі «Російський вісник» було опубліковано уривок з «Війни і миру». Вихід повної версії роману викликав резонанс у суспільстві. Книга стала унікальним явищем у світовій літературі. З неменшим задоволенням критики і читачі зустріли «Анну Кареніну».
Духовна криза
З кожним роком Толстой ставив собі все більше питань. Що буде, якщо він перевершить Гоголя, Пушкіна, Мольєра? Що зміниться його життя, якщо він придбає шість тисяч десятин в Самарській губернії? Чому потрібно думати про виховання дітей? Щоб знайти відповіді на ці питання, він взявся за вивчення богослов’я. Толстой розмовляв зі священиками, ченцями, старцями, відвідував Оптину пустель, приобретшую широку популярність в Росії в другій половині XIX століття. Але все це не допомогло йому знайти відповіді на хвилюючі питання.
Поступово він відмовлявся від комфорту багатого життя. Багато займався фізичною працею, одягався в просту одежу, став вегетаріанцем. Більш того, відмовився від прав на літературну власність. В 70-е розпочався новий період у його творчості. Більша частина творів, написаних у ці роки, – публіцистика, роздуми про релігії, моральності, сім’ї.
Толстой звернувся до Олександра III з проханням помилувати терористів-народовольців, які брали участь в організації вбивства Олександра II. Але той відмовив. Активна громадська діяльність призвела до того, що восени 1882 року за Товстим встановили негласний нагляд. Однак до того часу його ідеї встигли проникнути в суспільство. Його твори заборонили, але їх продовжували публікувати підпільно.
