З ким і як грають діти?
Однозначно відповісти на цей запитання не можна. Вибір дитини “з ким грати” залежить від рівня його розвитку, характеру, уподобань, реальної існуючої практики гри у його житті.
Так, наприклад, ті, хто постійно перебуває в полі зору батьків і не має можливості займатися самостійно, в будь-якому віці буде озиратися на те, що скаже мама і яку ідею вона йому дасть. Малюки, які вже ходять у дитячий сад, охоче грають з ровесниками на вулиці, а вдома організовують ігри не тільки з батьками, але і з іграшками.
Природно, у міру дорослішання діти збільшують коло втягуються об’єктів в свою гру. Так, новонароджений готовий дивитися, як його займають мама і тато, а от до року дитину на вулиці вже цікавлять його однолітки і ті, хто постарше. Малюки третього року життя активно приймають у гру як дорослих і дітей, так і свої іграшки.
Наше завдання полягає в тому, щоб дати свободу вибору маленькій людині. Звичайно, не можна весь час відмовляти в допомозі, якщо дитина просить, але м’яко направити, запропонувати пофантазувати йому самостійно в наших силах. Безумовно, батьки повинні бути поруч, адже ми – головна опора і підтримка наших дітей. Просто не варто контролювати кожен їх крок. І, як би складно це не здавалося спочатку, з часом стане ясно, що свобода вибору – важливий етап на шляху розвитку наших чад. Необхідно сприймати гру як форму організації життя дітей, а не тільки як розвага.
