Технічна творчість — це вид діяльності учнів. Методи і способи розвитку

Кожна дитина — потенційний винахідник. Прагнення до дослідження навколишнього світу закладено в нас генетично. Ламаючи чергову іграшку, малюк намагається зрозуміти, як вона влаштована, чому крутяться колеса і блимають лампочки. Правильно організоване технічне творчість дітей дозволяє задовольнити цю цікавість і включити підростаюче покоління в корисну практичну діяльність.

Визначення

Творчість — особливий вид діяльності, в ході якого людина відступає від загальноприйнятих шаблонів, експериментує і в підсумку створює новий продукт в області науки, мистецтва, виробництва, техніки і т. д. З соціально-економічної точки зору новим може бути лише той об’єкт, якого раніше не існувало. З психологічної точки зору творчістю вважається будь-який процес, у якому людина відкриває щось невідоме для себе. Суб’єктивна значимість винаходу виходить на перший план, коли мова йде про дітей.

Технічна творчість — це така діяльність, результатом якої стає створення різних технічних об’єктів (моделей, приладів, всіляких механізмів). Воно має особливе значення, коли мова заходить про розвиненому індустріальному суспільстві.

Класифікація

Існує кілька видів професійного науково-технічної творчості. Перерахуємо їх:

  • Винахідництво, при якому відкривається оригінальний спосіб вирішення проблеми.
  • Раціоналізація, коли людина покращує вже готовий механізм.
  • Конструювання, або створення пристрою у відповідності з виданим технічним завданням.
  • Дизайн, що передбачає побудову об’єкта з певними функціональними, а також естетичними характеристиками.
  • Особливе місце при цьому відводиться конструктивно-технічної діяльності, під якою розуміється допрофесійне творчість дітей та юнацтва. На відміну від дорослих колег, вони вирішують прості завдання, заново відкривають уже відомі способи дій. Головною метою в цьому випадку стає суспільна користь винаходу, а розвиток дослідницького мислення та ініціативи у школярів і студентів.

    Дитяча технічна творчість

    Бути винахідником непросто. Щоб створити новий пристрій, людина повинна володіти творчим мисленням. Також необхідні націленість на кінцевий результат і готовність подолати виникають технічні труднощі. На зорі індустріалізації існувала думка, що подібні якості властиві від народження невеликого числа обдарованих інженерів.

    Сьогодні педагоги впевнені: технічної творчості можна навчити кожної людини. Але займатися цим необхідно з самого раннього віку, щоб дитина звикала грамотно мислити, раціонально працювати з інформацією, застосовувати на практиці засвоєні на уроках знання. Вкрай важливо пробудити інтерес до техніки. Тому діти не вивчають складні фізичні явища, а створюють зрозумілі для них моделі літаків, автомобілів, кораблів, космічних апаратів, роботів і т. д.

    Розв’язувані задачі

    Технічна творчість — це процес, у ході якого:

    • відбувається підготовка дитини до майбутньої трудової діяльності;
    • розвиваються самостійність, активність, творче мислення, просторова уява, критичність (уміння оцінювати конструктивні особливості пристроїв);
    • формується інтерес до винахідництва;
    • засвоюються знання з фізики, математики, інформатики і т. д.;
    • виховують працьовитість, відповідальність, цілеспрямованість, терпіння;
    • формується вміння працювати із кресленнями, науковою літературою, а також навики користування вимірювальними приладами, інструментами, спеціальними пристосуваннями;
    • зростає самооцінка дитини, з’являється гордість за свою працю.

    Виникаючі проблеми

    У часи СРСР багато уваги приділялося технічній творчості молоді. Перші секції авіамоделювання виникли ще в 20-ті роки XX століття. Поступово розширювався коло діяльності. Школярі включалися у позанавчальну діяльність, конструювали ракети і сільськогосподарські машини, електроприлади і автоматику. Аматорські гуртки діяли повсюдно. Відкривалися клуби та станції юних техніків, проходили виставки і конкурси, на яких учні здобували нагороди. Багато конструктори і новатори відвідували подібні заняття в дитинстві.

    Однак з початком перебудови більшість закладів технічного напряму перестало функціонувати. Позначилося насамперед відсутність фінансування. Адже технічна творчість вимагає спеціального устаткування, матеріальна база застаріває, виходить з ладу. Досі багато гуртки існують лише завдяки зусиллям педагогів-ентузіастів. Недолік сучасного устаткування веде до зниження якості послуг. Тим часом попит на них залишається стійким. Сьогодні в регіонах це питання намагаються вирішити на місцевому рівні. Іншою проблемою є те, що технічна творчість перестало бути доступним для учнів з сімей з низьким достатком.

    Форми організації

    Розглянемо, якими способами сьогодні дітей намагаються долучити до технічної творчості. Їх декілька:

    • Уроки технології. Вони проводяться вже в початковій школі і передбачають знайомство з моделюванням, технікою, виготовлення простих виробів.
    • Гуртки. Вони можуть функціонувати на базі школи або установ додаткової освіти. Діти, які відвідують гурток, глибоко вивчають окремі технічні питання, займаються дослідницькою роботою.
    • Олімпіади, виставки, конкурси. Вони дозволяють учням продемонструвати свої досягнення, привернути увагу до себе, обмінятися набутим досвідом із захопленими однолітками.
    • Центри дитячої технічної творчості. Як правило, на їх базі функціонує кілька секцій по різних напрямах. Освітні програми розроблені для дітей різних віків. Регулярно відбуваються конференції, на яких учні демонструють власні проекти і набувають досвід публічних виступів.

    Дидактичні вимоги до гуртках і секціях

    Розвиток технічної творчості дітей буде протікати успішно, якщо дотримуються наступні умови:

    • Вибраний гурток цікавий дитині, заняття проводяться з урахуванням його підготовки.
    • Учні розуміють, для чого вони здобувають ті чи інші знання і навички.
    • Витримується оптимальне співвідношення між вивченням теоретичної інформації та практичними заняттями.
    • Матеріальне забезпечення відповідає сучасним вимогам.
    • Використовувані методи передусім спрямовані на розвиток самостійності учнів, сприяють їх творчої самореалізації.
    • Систематично діти беруть участь у показах або виставках, демонструють свої досягнення, бачать результати і власний прогрес.

    Етапи технічної творчості

    В центрах і гуртках діяльність учнів будується за певним алгоритмом. Він включає в себе 4 етапи:

  • Постановка завдання. Дітей необхідно включити в творчий процес, створити мотивацію до подальшої роботи. На цьому етапі їм демонструють готові прилади, відеофільми, досліди, розповідають про значення досліджуваного механізму, його практичному застосуванні.
  • Збір інформації. Потрібно зрозуміти, які знання вже є в учнів, а з чим їм ще належить познайомитися. Для цього використовуються бесіди, анкети, ігрові форми (вікторини, кросворди тощо). Потім педагог озвучує нову інформацію. Іноді діти самі вивчають літературу, а потім організовуються дискусії, конференції, обговорення невеликих доповідей.
  • Пошук рішення. Погано, якщо діти постійно виготовляють прилади за зразками, займаючись механічним копіюванням. Необхідно розвивати конструкторські навички учнів, заохочувати їх ініціативу, вчити творчо застосовувати отримані знання, бачити різні варіанти вирішення проблеми.
  • Реалізація рішення. Важливо правильно підібрати об’єкти для конструювання, щоб діти були в змозі виготовити їх самостійно з мінімальною допомогою дорослого.
  • Вибір методів навчання

    Технічна творчість — це процес, в ході якого людина досліджує завдання і самостійно знаходить її рішення. Логічно, що при навчанні цього педагог постійно вдається до проблемно-пошуковим методам. Їх суть полягає в тому, що перед дітьми ставиться завдання, алгоритм розв’язання якої їм невідомий, і надається повна свобода дій. Дозволено підглядати щось у інших учнів, просити про допомогу, помилятися і переробляти кілька разів.

    Не менш складною є для дитини ситуація вибору, коли можна скористатися кількома способами дії або засобами оформлення вироби. При цьому потрібно усвідомити свої бажання, вірно оцінити можливості. Діти з працею приймають самостійні рішення, і їх необхідно цілеспрямовано навчати цьому.

    Використання активних методів навчання не означає, що можна забути про звичні таблиці, розповіді і пояснення, демонстрацію фільмів, дослідів. Все це необхідно при знайомстві з досліджуваним матеріалом.

    Розвиток технічного мислення

    Щоб активізувати учнів, можуть застосовуватися спеціальні методи. Наприклад, такі:

    • Мозковий штурм. Група дітей висуває різні гіпотези вирішення проблеми, включаючи найабсурдніші. До їх аналізу переходять лише тоді, коли припущень набереться значне число.
    • Раптові заборони. Відмовитися від звичних шаблонів дозволяє заборона на використання певних механізмів або деталей.
    • Нові варіанти. Педагог просить дітей придумати кілька рішень однієї і тієї ж проблеми.
    • Метод абсурду. Перед учнями ставиться нездійсненне завдання (яскравим прикладом може служити винахід вічного двигуна).

    Технічна творчість — це діяльність, що вимагає від людини широкого кругозору, розвиненої уяви, самостійного мислення та інтересу до пошукової діяльності. Передумови до неї закладаються в дитинстві, і про це варто пам’ятати батькам і вчителям, якщо вони хочуть виростити висококваліфікованих фахівців.